Стронгілоїдоз – симптоми, лікування у дітей та дорослих, діагностика та заходи профілактики

Зараження гельмінтами – дуже неприємне захворювання, але не всі недуги однаково небезпечні і легко піддаються лікуванню. Личинка паразита strongyloides stercoralis здатна викликати розвиток захворювання стронгілоїдоз – симптоми, лікування якого має свої особливості. Заразитися таким видом гельмінта можна в регіонах з теплим кліматом, з підвищеною вологістю. При недотриманні гігієнічних норм рівень ризику зараження підвищується. Цей паразит дуже небезпечний для людей зі зниженим імунітетом і ВІЛ-інфікованих, він може стати причиною летального результату.

Що таке стронгілоїдоз

Джерелом зараження кишковою угрицей є хвора людина, з екскрементами якого яйця гельмінта виходять у зовнішнє середовище. Стронгілоїдоз часто переходить в хронічну (пізню) форму, при якій необхідно регулярно перевірятися на наявність паразита. При неякісної діагностиці або неправильному лікуванні гельмінт здатний викликати важкі ускладнення, несумісні з життям. Переважно паразит викликає ураження органів шлунково-кишкового тракту, провокує сильні алергічні реакції (висип, що супроводжується свербежем).

Щоб убезпечити себе від зараження гельмінтом, необхідно знати найпоширеніші шляхи інфікування організму стронгилоидозом:

  • перкутанний (гельмінт проникає в тіло, шлях попадання — шкірні покриви, фолікули, потові, сальні залози);
  • пероральний (людина проковтує яйця паразита, гельмінти впроваджуються в слизові оболонки глотки та рота, вже в кишечнику продовжують розвиток, починають розмноження);
  • аутоинвазия (паразит проходить линьку вже в організмі, поступово дорослі особини відкладають яйця, виявляються нові личинки, починається процес інвазії організму).

Симптоми

Інкубаційний період цього захворювання найчастіше дві-три тижні, але він може тривати до декількох років. Гельмінт може розвиватися в організмі, не виходячи при цьому в зовнішню середу (паразит може жити всередині тіла до шести років). Він прикріплюється до стінок кишечника, пошкоджує його слизову оболонку. Незабаром паразит знаходить здатність до розмноження. Симптоми захворювання стронгилоидозом відрізняються в залежності від стадії інфікування. Можливий летальний результат внаслідок розвитку ускладнень, особливо на тлі прийому препаратів для пригнічення імунітету.

Симптоми стронгілоїдозі на різних стадіях інфікування паразитом

Рання (міграційна) фаза зараження Пізня (хронічна) фаза зараження
  • алергічна реакція, внаслідок інтоксикації організму продуктами життєдіяльності паразита;
  • механічні пошкодження стінок кишечника (запалення);
  • проявляється розлад роботи шлунково-кишкового тракту;
  • поява діареї, нудоти, блювоти;
  • субфебрильна температура.
  • з боку органів шлунково-кишкового тракту – гастрит, ентероколіт, виразкова хвороба, запори з кров’ю або слизом, може з’явитися рідкий стілець;
  • з боку шкірних покривів – алергічні прояви, кропив’янка, сверблячі висипи, рідше можна помітити сліди від переміщення паразита під шкірою (смуги);
  • з боку жовчного міхура і печінки – відмова від їжі, гіркоту в роті, відрижки, болі в області живота, на УЗД видно збільшення розміру печінки;
  • з боку нервової системи – головний біль, дратівливість, підвищена втомлюваність, м’язові і суглобові болі;
  • легенева форма – проявляється сухий кашель, печіння, задишка.

Причини

Стронгилоидит – гельмінт типу нематодозів, який мешкає в грунті і здатний переходити з свободноживущей в паразитуючу форму. Приживаючись в організмі людини самки паразита розмножуються, частина личинок виводиться в зовнішнє середовище разом з випорожненнями. У зовнішньому середовищі вугриця кишкова проходить чотири етапи линьок і стає здатною до інвазії людини. Що залишилися в організмі личинки потрапляють в кровотік і створюють друге покоління паразитів, яке повторно заражає пацієнта і провокує ускладнення і вторинні інфекції.

Діагностика

Виявлення інвазії гельмінтів при появі симптомів ранньої фази захворювання проблематично, оскільки в цей період хвороба не має специфічних клінічних проявів. Для правильної постановки діагнозу необхідно вивчити деякі особливості стронгілоїдозі. По-перше, скарги пацієнта на порушення роботи шлунково-кишкового тракту і приєднана алергічна реакція часто свідчить про зараження гельмінтів. По-друге, аналізи крові при зараженні кишкової угрицей можуть виявити еозинофілію (70-80%), лейкоцитоз, а також високий рівень ШОЕ.

Щоб підтвердити діагноз стронгілоїдоз лікар призначає обстеження з допомогою методів клінічних досліджень з високою достовірністю результатів:

  • аналіз калу на наявність яєць або личинок вугриці кишкової;
  • загальний аналіз крові;
  • серологічні дослідження;
  • аналіз мокротиння у хворих з легеневою формою захворювання;
  • аспіраційна біопсія стінок дванадцятипалої кишки.

Лікування стронгілоїдозі

Зараження кишковою угрицей з-за швидкого переходу до хронічній фазі та відсутності своєчасного лікування має довічний характер. Рання фаза стронгілоїдозі вимагає термінової госпіталізації та інтенсивного противопаразитарного лікування. Для отримання швидких результатів лікарі застосовують препарати минтезон і івермектин. Терапевтичні заходи спрямовані на зняття інтоксикації організму (інфузійна терапія) і боротьбу з алергічними проявами. Хворий після одужання спостерігається у фахівця один рік, на предмет виявлення загострень захворювання.

Прогноз і профілактика

При правильно підібраному лікуванні стронгілоїдоз виліковується повністю, особливо якщо терапія почата при ранній стадії інвазії. При переході захворювання в хронічну стадію воно гірше піддається лікуванню. Для повного відновлення органів травлення протягом року проводять реабілітацію. Займатися самолікуванням заборонено, адже більшість препаратів має побічні ефекти. Профілактичні заходи від інвазії повинні проводитися на державному рівні. Це і санітарна обробка грунтів, інформування про небезпеку захворювання, способи зараження паразитом.

Фото вугриці кишкової

Відео: вугриця кишкова

Також пропонуємо