Судинорозширювальні препарати при остеохондрозі шиї: кращі засоби
Зміст
Серед симптомів шийного остеохондрозу часто відзначаються запаморочення, нудота, втрата координації і темрява в очах. Вони пов’язані з порушенням мозкового кровообігу. Відновити його допомагають судинорозширювальні препарати, але не ті, що використовуються від гіпертонії. Зниження тиску при остеохондрозі шиї може тільки погіршити стан.
Що таке остеохондроз шиї
Це одне з захворювань опорно-рухового апарату, при якому в міжхребцевих дисків шийного відділу хребта розвиваються дистрофічні зміни. Вони полягають в переродженні пульпи, розташованої між хребцями, в окостеневшую тканина. Це призводить до порушення функції міжхребцевих дисків шиї. У патологічний процес утягуються кровоносні судини і нервові корінці.
Якщо остеохондроз інших відділів викликає в основному біль у хребті, то при ураженні шиї з’являються симптоми порушення мозкового кровообігу. Серед таких ознак виділяються:
- запаморочення;
- стрибки артеріального тиску;
- втрати свідомості;
- брак повітря;
- оніміння язика;
- нудота;
- біль в області голови, шиї і верхньої частини спини.
Больовий синдром спостерігається в зоні потилиці. Біль віддає в плечі, руки, груди і загрудинную область. Вона нагадує відчуття при інсульті, стенокардії, артеріальної гіпертензії. Біль буває тупий, пульсуючої, нападоподібний або постійною. Інші характерні симптоми остеохондрозу шиї:
- обмеження рухливості шийного відділу;
- порушення координації рухів;
- слабкість у верхніх кінцівках;
- погіршення зору;
- відчуття коливання підлоги під ногами;
- переднепритомний стан;
- хрускіт при поворотах голови.
Причини шийного остеохондрозу
Раніше остеохондроз шиї вважався захворюванням людей зрілого та похилого віку, але з часом патологія значно «помолодшала». Такий діагноз все частіше стали ставити і у віці 20-30 років. Основною причиною цього є сучасний малорухливий спосіб життя. Існують і інші фактори ризику розвитку остеохондрозу шиї:
- надлишкова маса тіла;
- повна відсутність рухів;
- вимушені пози в процесі роботи;
- аутоімунні захворювання, що викликають дегенерацію хрящової тканини;
- переохолодження шиї;
- плоскостопість, порушення постави, ревматизм, сколіоз;
- спадкова схильність;
- нервове перенапруження, стреси;
- травми в області шиї і потилиці;
- вроджені аномалії будови хребта;
- недолік в їжі кальцію, сірки, кремнію, амінокислот;
- ендокринні захворювання;
- остеопороз (руйнування кісткової тканини через втрату більшої частини мінеральних речовин).
Дія судинорозширювальних препаратів
При остеохондрозі шиї застосовують препарати різних фармакологічних груп. Для зняття болю і запалення використовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), для регенерації хрящової тканини – хондопротекторы, для зняття м’язових спазмів – міорелаксанти. Прийом таких ліків входить в стандартну схему лікування остеохондрозу, різних відділів хребта. При ураженні шиї додають ще одну групу препаратів – судинорозширювальні. Судинні препарати при шийному остеохондрозі усувають симптоми кисневого голодування мозку.
Через погіршення мозкового кровообігу при цьому захворюванні підвищується тиск. Так організм намагається наситити мозок киснем в умовах пережато судин. Використовувати звичайні антигіпертензивні судинорозширювальні препарати при остеохондрозі шиї не можна. Знижуючи тиску, людина ще сильніше зменшує активність головного мозку, а потрібно, навпаки, підсилити в ньому мікроциркуляцію крові. З цим завданням справляються спеціальні судинорозширювальні засоби. Вони надають на організм наступні дії:
- забезпечують регенерацію нервових волокон;
- нормалізують обмінні процеси;
- ліквідують набряки;
- прискорюють транспортування живильних компонентів і кисню до головного мозку;
- сприяють зміцненню і розширенню судин;
- забезпечують активізації кровотоку в деформованої хрящової тканини;
- запобігають застої крові за рахунок профілактики її розрідження;
- відновлюють мозкові функції, забезпечуючи тканини киснем;
- знімають спазми.
Види судинорозширювальних препаратів при остеохондрозі шиї
Ліки із судинорозширювальним ефектом називаються вазодилататорами. Вони поділяються на дві великі групи: периферичного і центрального дії. Перші впливають на більш дрібні судини, другі діють безпосередньо на судинорухові центри в глибоких відділах головного мозку. Виділяють і змішані вазодилататори. Вони володіють властивостями периферичних і центральних судинорозширювальних препаратів.
За іншою класифікацією вазодилататори класифікуються ще на 2 групи. Перша – миотропные засоби, що впливають на клітини гладкої мускулатури, друга – ноотропи, які діють на передачу нервових імпульсів. Судинорозширювальні препарати при остеохондрозі шиї використовуються з наступних фармакологічних груп:
- ангіопротектори – Еуфілін, Пентоксифілін, Актовегін;
- ноотропи – Пірацетам, Вінпоцетин, Цинаризин, Стугерон;
- антиоксиданти – Берлітіон.
Еуфілін
Активний компонент Еуфіліну – аминофиллин. Речовина розслабляє мускулатуру бронхів, стимулює скорочення діафрагми, покращує альвеолярну вентиляцію і функції дихальних і міжреберних м’язів. Цей судинорозширювальний препарат має дві форми випуску:
- Таблетки. Приймають внутрішньо після їжі, запиваючи великою кількістю рідини. Дозування підбирається індивідуально.
- Ін’єкційний розчин. Використовується для внутрішньовенного введення при станах, що вимагають невідкладної допомоги, та для проведення підтримуючої терапії. Ціна 10 ампул по 10 мл – 40 р.
Завдяки своїм властивостям, Еуфілін при остеохондрозі шийного відділу зменшує вираженість і частоту появи апное, а за рахунок нормалізації дихання забезпечує насичення крові киснем. З побічних ефектів Еуфіліну відзначаються гіпоглікемія, порушення сну, запаморочення, судоми, тремор, гематурія і альбумінурія. Протипоказання до застосування цього засобу:
- виразкові ураження шлунка та 12-палої кишки;
- непереносимість аминофиллина;
- гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією;
- тахіаритмія;
- гіпертиреоз;
- епілепсія;
- атеросклероз судин;
- функціональні порушення роботи печінки і нирок;
- гострий інфаркт міокарда.
Пентоксифілін
Препарат Пентоксифілін випускається у формі таблеток і концентратів і розчинів для ін’єкцій. Діюча речовина – пентоксифілін. Воно виявляє такі властивості:
- покращує мікроциркуляцію;
- збільшує просвіт коронарних артерій;
- знижує в’язкість крові, запобігає утворенню тромбів;
- підвищує еластичність еритроцитів.
Розчин Пентоксифілін використовується внутрішньом’язово або внутрішньоартеріально в положенні лежачи. Таблетки приймають внутрішньо після їжі 2 рази в день. Початкова доза становить 600 мг, потім кількість препарату знижують до 300 мг на добу. Протипоказання до застосування Пентоксифіліну:
- геморагічний інсульт;
- гострий інфаркт міокарда;
- порфірія;
- годування груддю;
- крововиливи у сітківку;
- аритмії;
- нестабільність кров’яного тиску;
- виразкові ураження травної системи;
- хронічна серцева недостатність;
- захворювання нирок або печінки;
- атеросклероз мозкових і коронарних артерій.
Можливі побічні ефекти Пентоксифіліну проявляються з боку різних систем організму. З неврологічних симптомів відзначаються тривожність, головний біль, судоми, запаморочення. Інші побічні реакції:
- підвищена ламкість нігтів;
- набряклість;
- припливи;
- сухість у роті;
- зниження апетиту;
- загострення холециститу;
- аритмія;
- кардіалгія;
- атонія кишечнику;
- прогресування стенокардії.
Вінпоцетин
Препарат Вінпоцетин у формі розчину для інфузій по 10 ампул, таблеток по 50 шт. Їх активним компонентом виступає однойменне речовина, яка виробляється з винкамина і трав’янистої рослини з назвою Барвінок малий. Протипоказання до застосування Вінпоцетину:
- вагітність;
- лактація;
- гострий геморагічний інсульт;
- виражені аритмії;
- ішемічна хвороба серця;
- вік менше 18 років.
Вінпоцетин впливає на центральну нервову систему. Він стимулює кровопостачання тканин головного мозку. Вазодилатирующий ефект Вінпоцетину обумовлений його спазмолітичну миотропным дією. Ці судинорозширювальні таблетки при остеохондрозі приймають всередину 1-3 рази на добу по 5-10 мг. Вінпоцетин Розчин використовують внутрішньовенно при гострих станах. Одноразова доза – 20 мг. Можливі побічні реакції цього ліки:
- безсоння;
- головний біль;
- екстрасистолія;
- почастішання пульсу;
- припливи;
- алергія;
- посилене потовиділення;
- зміна ЕКГ;
- нестійкість артеріального тиску;
- запаморочення;
- нудота;
- сухість у роті;
- печія.
Берлітіон
Судинорозширювальні властивості Берлитиона обумовлені тіоктової кислоти у складі. При остеохондрозі шиї вона чинить на організм наступні дії:
- збільшує фізіологічну концентрацію антиоксиданту глутатіону;
- ліквідує токсичний вплив продуктів метаболізму алкогольних напоїв;
- зменшує ішемію і эндоневральную гіпоксію;
- покращує роботу периферичних нервів, тим самим знижуючи симптоматику печіння, болю і оніміння в кінцівках;
- зменшує кількість виділень кінцевих продуктів білкового глюкурування в нервових клітинах у хворих на цукровий діабет.
Берлітіон випускається в таблетках, капсулах і ампулах. Розчин застосовується першим у добовій дозі по 300-600 мг. Їх щодня вводять внутрішньовенно протягом півгодини протягом 2-4 тижнів. Далі переходять на пероральні форми. Їх теж приймають у дозі 300-600 мг – натщесерце за півгодини до їди. Тривалість лікування визначається лікарем. Протипоказання до застосування Берлітіону при остеохондрозі шиї:
- вік менше 18 років;
- гіперчутливість до складу препарату;
- матері-годувальниці і вагітні жінки.
Препарат 5 ампул по 24 мл і упаковки по 30 таблеток. Всі лікарські форми Берлітіону можуть викликати наступні побічні ефекти:
- зміна смаку;
- зниження кількості глюкози в плазмі;
- запаморочення;
- алергія;
- гіпергідроз;
- погіршення зору;
- головні болі.
Пірацетам
Діюча речовина цього судинорозширювального препарату – пірацетам. Воно відноситься до групи ноотропів, оскільки впливає на швидкість проведення збудження в клітинах головного мозку. Регулярне застосування Пірацетаму сприяє:
- поліпшенню пам’яті;
- збільшення розумової працездатності;
- підвищення здатності до навчання;
- збільшення концентрації уваги;
- поліпшення мікроциркуляції;
- збільшення енергетичного потенціалу організму.
Розчин Пірацетаму показаний для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. Дозування і тривалість лікування призначаються індивідуально. Таблетки або капсули приймають всередину по 30-160 мг 2-4 рази протягом доби. Протипоказання до застосування всіх форм випуску Пірацетаму:
- психомоторне збудження;
- хорея Гентінгтона;
- персональна гіперчутливість до складу препарату;
- вагітність;
- вік менше 1 року;
- хронічна недостатність нирок;
- геморагічний інсульт;
- годування груддю.
Препарат має безліч побічних ефектів, які варто вивчити перед застосуванням:
- нудота, блювання;
- запаморочення;
- рухова розгальмованість;
- порушення рівноваги;
- атаксія;
- кропив’янка;
- відчуття тривоги;
- дерматит;
- анафілактичні реакції;
- ангіоневротичний набряк;
- збільшення ваги;
- загострення епілепсії;
- галюцинації;
- лихоманка;
- сплутаність свідомості;
- абдомінальні болі.
Стугерон
Вибираючи судинорозширювальні препарати для головного мозку при остеохондрозі, варто звернути увагу на Стугерон. Ліки випускається тільки у формі таблеток. Їх основою виступає цинаризин – речовина з групи селективних блокаторів повільних кальцієвих каналів. Дія цього компонента спрямована на зниження кількості кальцію, який проникає в клітини. У результаті такого процесу послаблюється тонус гладком’язових тканини артеріол і збільшується судинорозширювальний ефект вуглекислого газу. Протипоказання до застосування Стугерона:
- вагітність;
- лактація;
- гіперчутливість до циннаризину;
- хвороба Паркінсона;
- вік менше 5 років.
Приймають таблетки після їжі. При порушенні кровопостачання головного мозку на тлі остеохондрозу шиї рекомендована дозування в 25-50 мг 3 рази протягом доби. Препарат може викликати наступні побічні ефекти:
- головні болі;
- сонливість;
- диспесия;
- алергія;
- червоний плоский лишай;
- шкірний висип;
- стомлюваність;
- сухість у роті;
- збільшення ваги;
- пітливість;
- холестатична жовтяниця;
- депресії.
Актовегін
Чинним речовина Атовегина виступає депротеїнізований гемодериват з крові телят. Цей натуральний компонент активізує регенеративні процеси, поліпшує трофіку та метаболізм у тканинах організму. У людей з цукровим діабетом Актовегін знижує вираженість симптомів, пов’язаних з психічними порушеннями. Ще препарат відновлює нервові клітини необхідними речовинами, не викликаючи при цьому різке зниження рівня цукру в крові. При остеохондрозі шиї можна використовувати наступні форми випуску Актовегіну:
- Розчин для ін’єкцій. Вводиться внутрішньоартеріально або внутрішньовенно. Середня добова доза становить 250 мл, іноді її збільшують до 500 мл. Весь курс становить 10-20 інфузій.
- Таблетки. Приймають перед їдою, не розжовуючи і запиваючи великою кількістю рідини. Лікування триває 2-6 тижнів. В день потрібно приймати по 1-2 таблетки до 3 разів.
При остеохондрозі шиї Актовегін часто поєднують з вітамінами групи В або Мильгаммой. Препарат має і форми випуску для зовнішнього застосування, але їх використовують для лікування ран і виразок. Так, в аптеках можна купити Актовегін:
- гель 20% – тюбик 20 г.;
- мазь 5% – вартість 20 г.;
- крем – тюбик об’ємом 20 г.
Всі форми випуску Актовегіну мають невелике число протипоказань. До них відносять затримку рідини, олігурію, набряк легенів, анурію. Можливі побічні реакції після застосування Актовегіну:
- кропив’янка;
- набряки;
- підвищення температури;
- припливи;
- сильне потовиділення;
- головні болі;
- запаморочення;
- тремор;
- парестезії;
- біль у горлі;
- відчуття задухи;
- біль в попереку;
- больовий синдром у кістках і суглобах;
- діарея;
- втрата свідомості;
- відчуття здавлювання грудної клітини;
- диспепсія.
Відео
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.