Сульфадиметоксин — інструкція: склад і дія ліків, аналоги і відгуки про лікування

Для лікування бактеріальних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до сульфаніламідів, лікарі можуть прописати пацієнту порошок або таблетки Сульфадиметоксин. Це популярний недорогий препарат, що перешкоджає життєдіяльності патогенної мікрофлори. Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню Сульфадиметоксину, використовуйте його правильно, але тільки після консультації з лікарем.

Інструкція по застосуванню Сульфадиметоксину

Згідно прийнятої медичної класифікації, препарат Сульфадиметоксин відноситься до сульфаніламідних антибактеріальних засобів. Антимікробний ефект препарату проявляється за рахунок входить до складу однойменного речовини з хімічною назвою аминобензолсульфамидодиметоксипиримидин. Він діє на більшість патогенних бактерій.

Склад і форма випуску

Сульфадиметоксин випускається у формі таблеток і сухого порошку для прийому всередину. Склад та опис препаратів:

Таблетки Порошок
Концентрація сульфадиметоксину, мг 200 500 200
Допоміжні компоненти Картопляний крохмаль картопляний, стеарат кальцію, діоксид кремнію колоїдний безводний, повідон Немає
Опис і упаковка Білі таблетки по 10 штук в контурній чарунковій упаковці, по 10 платівок в коробці Біла субстанція в пакетиках

Фармакологічна дія

Лікарський препарат ефективний проти бактеріальних інфекцій. Механізм його дії полягає в пригніченні ферменту глюкозо-6-дегідрогенази, що відповідає за синтез дигідрофолієвої кислоти (різновиди фолієвої). Вона необхідна бактеріям для вироблення пуринів і піримідинів – входять до складу ДНК клітини. Активна речовина препарату припиняє розмноження, а не вбиває інкапсульовані бактерії, що знаходяться в стані спокою в організмі, не викликає резистентності.

Діючий компонент є аналогом параамінобензойної кислоти, порушує обмін речовин бактерій і вироблення ферментів фосфатаз. Сульфадиметоксин пригнічує розмноження грампозитивних стафілококів, стрептококів, грамнегативних кишкових паличок, палички Фриндлендера, клебсиелл, пневмококів, збудників дизентерії та інших шигеллезных інфекцій. Ліки пригнічує ріст хламідій, слабо впливає на протеев.

Препарат виявляється у крові через півгодини після прийому, досягає максимуму концентрації через 8-12 годин, погано проникає через гематоенцефалічний бар’єр, тому неефективний проти менінгіту (викликається менінгококом) і запальних процесів мозку. Активна речовина складу незабаром після всмоктування в шлунково-кишковому тракті виявляється в суглобовому та перитонеальній рідини, плевральний випіт, ексудаті середнього вуха. Метаболізм компонента відбувається в печінці, виводиться він з сечею і жовчю.

Сульфадиметоксин – це антибіотик чи ні

Існують помилки, які обговорюються на різних форумах, але Сульфадиметоксин не є антибіотиком. Це антимікробний засіб, яке не дає синтезуватися деяких речовин, необхідних для життєдіяльності мікробної клітини, але не вбиває бактерії безпосередньо. Вся група сульфаніламідів характеризується подібною дією.

Показання до застосування Сульфадиметоксину

У лікарського препарату існує безліч показань до застосування. Основні списку:

  • запалення легенів, ангіна, бронхіт;
  • гайморит, синусит, отит;
  • інші респіраторні інфекції з підтвердженою етіологією (не вірусні);
  • тонзиліт;
  • запалення сечових, жовчовивідних шляхів;
  • піодермія (гнійне ураження шкіри), стрептококова інвазія;
  • дизентерія;
  • бешихове запалення шкіри;
  • ранові інфекції;
  • трахома (хламідійна інфекція ока);
  • гонорея;
  • непоточнені бактеріальні захворювання;
  • стійка до антибіотиків форма малярії (спільно з протималярійними препаратами);
  • у ветеринарії: захворювання, викликані кокцидіями.

Як приймати Сульфадиметоксин

В залежності від призначеної лікарем форми випуску препарату відрізняється спосіб застосування, частота прийому і дозування. Тривалість терапії бронхіту, синуситу або тонзиліту також визначається лікуючим лікарем. Таблетки і порошок приймаються перорально. Існує ще одна форма Сульфадиметоксину у вигляді мазі, але під іншою назвою, її використовують зовнішньо для обробки інфікованих ран. Перед початком застосування будь-яких ліків до нього потрібно перевірити чутливість патогенної мікрофлори, при її відсутності лікування безглуздо.

Таблетки

Перший день лікування таблетками передбачає прийом 1000 мг , потім доза зменшується до 500 мг/добу. При тяжкому перебігу інфекції стартова доза збільшується до 2 мг, потім — 1 мг. Ліки приймається раз/добу після їжі курсом 7-10 днів. Дітям призначається доза 25 мг/кг ваги в першу добу і 12,5 мг/кг у наступні. Після зниження температури лікування триває ще 2-3 дні.

Під час застосування слід обмежити час перебування пацієнта на сонці, уникати ультрафіолетового опромінення. Якщо пропущено один прийом, подвоєння дози заборонено. Слід випити таблетки як можна швидше, але не зрушувати вживання занадто близько до наступного – так вийде уникнути передозування. У ветеринарії використовують дитячі дозування.

Порошок

Сульфадиметоксин у форматі порошку приймається при синуситі та інших захворюваннях ЛОР-органів всередину кожні 24 години. У перший день дорослим належить 1-2 г, у наступні – 0,5-1 г/добу. Для дітей дозування рівні таблетованих: 25 мг/кг маси тіла в першу добу і 12,5 – у наступні. При важкому перебігу захворювань ліки можна поєднувати з антибіотиками групи пеніциліну, Еритроміцином чи іншими сульфаніламідами.

Сульфадиметоксин дітям

Застосування лікарського засобу не протипоказане дітям. До віку 12 років виписують дозування залежно від маси тіла: 12,5-25 мг/кг ваги. Доза приймається одноразово після їжі. Після 12 років дітей і підлітків переводять на дорослі дозування. До двох місяців ліки можна застосовувати тільки для лікування вродженого токсоплазмозу, дозування визначається педіатром.

Особливі вказівки

Під час лікування Сульфадиметоксином заборонений прийом алкоголю, який різко знижує ефективність застосування препарату. Спільне вживання ліків і етанолу негативно впливає на функцію печінки і нирок, може викликати інтоксикацію. Під час терапії слід підтримувати нормальний баланс рідини – приймати не менше 1200 мл/добу, бажано лужного пиття, для забезпечення діурезу.

При вагітності

Доктора вкрай не рекомендують проводити лікування Сульфадиметоксином пневмонії або тонзиліту під час вагітності та грудного вигодовування. Активна речовина складу добре проникає через плаценту, виявляється в грудному молоці. Наслідками потрапляння діючого компонента в організм дитини стають диспепсія, порушення роботи нирок, печінки, ядерна жовтяниця, гемолітична анемія.

Для лікування тварин

У ветеринарній практиці препарат застосовується в дитячих дозах, часто в комбінації з Триметопримом для збільшення ефективності лікування. Сульфадиметоксин усуває бактеріальні інфекції птахів, великої та дрібної рогатої худоби, свиней, дрібних домашніх тварин. Порошок використовують для приготування розчину, розводячи з Новокаїном. Великим тваринам покладений розчин концентрацією 10-20%, дрібних – 5%.

У собак медикамент лікує мікоплазмоз, пневмонію, ендометрит, пастерельоз, ентероколіт, служить засобом профілактики изоспороза у цуценят. У перший день лікування тварині дають дві таблетки, далі – половину штуки на 10 кг маси тіла курсом 5-10 днів. Для лікування протозойних інфекцій курс повторюється кожні 2-3 тижні 2-3 рази. Для лікування коцидиоза свійської птиці (курчат і молодих курок) порошок додають у їжу в дозі 0,2 г на 1 кг живої ваги в перший день і 0,1 г на кг – у наступні. Забій тварин на м’ясо проводиться через 10 днів після закінчення лікування.

Лікарська взаємодія

Застосовуючи Сульфадиметоксин для лікування дихальних шляхів, потрібно акуратно поєднувати його з іншими лікарськими засобами. Комбінації та ризики:

  1. Препарат знижує ефективність антибіотиків, цефалоспоринів, пеніцилінів.
  2. Прокаїн, Татракаин, Бензокаїн знижують бактеріостатична дія медикаменту, а парааміносаліцилова кислота і барбітурати посилюють.
  3. Нестероїдні протизапальні та миелотоксические препарати, Анальгін, Тиоацетазон, Хлорамфенікол, Метотрексат потенциируют пригнічення кровотворення препаратом.
  4. Сульфадиметоксин посилює дію препаратів, що знижують згортання крові, Фенітоїну, Дифеніну, Бутадіону, інших сульфаніламідів, гіпоглікемічних засобів, знижує ефективність контрацептивів у вигляді протизаплідних таблеток.
  5. Збільшити концентрацію активної речовини здатні Індометацин, саліцилати, похідні піразолону. Сечовина підвищує бактеріостатичну дію препарату.
  6. Знизити ефективність ліки можуть деякі особенносим живлення: велика кількість білка, чорнослив, достаток мучного і солодкого, вітамінів, речовини, що порушують травлення і збільшують кислотність шлункового соку.
  7. Медикамент не викликає гальмування психомоторних реакцій.

Побічні дії

При появі побічних ефектів слід зменшити дозу препарату або відмінити лікування. До негативних реакцій Сульфадиметоксину відносяться:

  • головний біль, запаморочення;
  • шкірні висипання, еритема, кропив’янка;
  • нервове збудження;
  • сильна спрага, сухість слизової оболонки порожнини рота;
  • нудота, блювання, діарея;
  • лейкопенія (зниження рівня лейкоцитів в крові);
  • азотемія (накопичення азотистих речовин);
  • токсичність для печінки, холестатичний гепатит (застій жовчі).

Передозування

Симптомами передозування Сульфадиметоксином служать інтенсивна спрага, сильна сухість у роті, зниження кількості виділеної сечі, забарвлення її в жовто-коричневий колір. Пацієнт може скаржитися на біль у правому підребер’ї та попереку. При біохімічному аналізі крові виявляється підвищення активності печінкових ферментів. Терапевтичними заходами усунення отруєння служать:

  • ініціація блювання рефлексогенным способом;
  • промивання шлунка, очисна клізма;
  • прийом пероральних в’яжучих і адсорбуючих препаратів;
  • сольові проносні;
  • форсований діурез.

Протипоказання

Засіб з обережністю призначається дітям у віці до двох місяців. Протипоказаннями для прийому препарату є:

  • вагітність, грудне вигодовування;
  • токсікоаллергіческіе реакції: деструктивний дерматит, гепатит, гемолітична анемія, агранулоцитоз, лікарська пропасниця;
  • хронічна серцева недостатність;
  • вік старше 65 років;
  • порушення роботи печінки, нирок.

Умови продажу та зберігання

Купити препарат можна лише за рецептом, засіб слід зберігати при кімнатній температурі не довше п’яти років.

Аналоги

Виділяють велику кількість аналогів і дженериків препарату з тим же складом і дією. До популярним замінників відносяться:

  • Дупосул, Мадрибол, Агрибон – прямі аналоги з тим же складом.
  • Сульфален – містить однойменний діючий компонент.
  • Сульфазин – у складі заявлено сульфадіазін натрій.
  • Сульфамонометоксін – препарат-замінник з іншого формулою активної речовини.

Відгуки

Марина, 34 роки

Лікар прописав Сульфадиметоксин при застуді. Я хворіла дуже важко, з лікуванням сильно затягнула, приєдналися ангіна і бронхіт. Тижневий курс таблеток антибактеріального засобу врятував мене від наростаючої проблеми, через чотири дні я відчула себе набагато краще, а ще через три – остаточно вилікувалася.

Владислав, 29 років

Я потрапив до лікарні з пневмонією – невдало прохолов, ігнорував лікування, тому з’явилися ускладнення. Спочатку мені робили крапельниці, а потім перевели на прийом таблеток Сульфадиметоксин. Через 10 днів госпіталізації мене виписали, аналізи показали відсутність патогенної мікрофлори. Буду уважніше ставитися до свого здоров’я.

Георгій, 38 років

Я заразився гонореєю при незахищеному сексі. Спочатку інфекція ніяк себе не проявляла, потім в області статевого члена з’явилися біль, печіння. Я здав аналізи і отримав невтішний результат. Лікарі сказали, що стадія поки безпечна і легко лікується прийомом таблеток Сульфадиметоксину. Тиждень лікування виправила становище.

Анастасія, 32 роки

Важкий нежить став гайморитом, у мене сильно боліла голова, було боляче дихати. Спочатку я самостійно приймала Сульфадиметоксин, без ефекту, довелося звертатися за допомогою. Лікарі сказали, що потрібна операція, а після – прийом антибактеріальних засобів, підібрали більш дієвий аналог Сульфадиметоксину. Через тиждень я одужала.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо