Сультасин – інструкція із застосування, механізм дії, протипоказання, побічні ефекти і аналоги

При захворюваннях організму бактеріальної природи консервативне лікування не обходиться без участі антибіотиків. Представником цієї фармакологічної групи є лікарський препарат Сультасин (Sultasin) з системною дією в організмі. Антибактеріальну терапію призначає лікар, самолікування протипоказано.

Склад і форма випуску

Медичний препарат Сультасин випускають у формі дрібного порошку жовтуватого відтінку, призначеного для приготування розчину для введення внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Однорідний порошок фасують по флаконам 10 мл. В стандартній упаковці міститься 1 флакон, інструкція по застосуванню. Особливості хімічного складу:

Фармакологічні властивості

Сультасин – це системний антибіотик з бактерицидними і протимікробними властивостями. Лікарський препарат стійкий до дії кислот. Ампіцилін, будучи напівсинтетичним пеніцилінових антибіотиком, блокує синтез пептидоглікану стінок мікробів. Сульбактам, не володіючи антибактеріальною активністю, пригнічує бета-лактамази, руйнує стійкі штами. Згідно інструкції по застосуванню, антибіотик призначають при проникненні в організм таких патогенних мікроорганізмів:

• анаероби: Peptostreptococcus spp., Bacteroides fragilis, Peptococcus spp., Clostridium spp., крім Clostridium difficile;
• грампозитивні аероби: Streptococcus spp. viridans, руодепеѕ, pneumoniae; Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Staphylococcus saprophyticus, epidermidis, aureus;
• грамнегативні аероби: Morganella morganii, Neisseria gonorrhoeae, Providencia stuartii, Providencia rettgeri, Klebsiella spp., Escherichia coli, Proteus vulgaris і mirabilis, Moraxella catarrhalis, Haemophilus influenzae.

Антибіотик Сультасин не впливає на пенициллиназопродуцирующие і метициллинустойчивые стафілококи, синьогнійну паличку. Препарат стійкий до микоплазмам, хламідій, клостридиям, мікобактерій, більшості ентеробактерій. При внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні продуктивно адсорбується з травного такту, через 1 годину, досягає максимальної концентрації в плазмі. Процес метаболізму протікає в печінці. Сультасин на 70% виводиться в незмінному вигляді нирками, на 25% — у вигляді неактивних метаболітів.

Показання до застосування

Детальна інструкція по застосуванню Сультасина повідомляє, що зазначений медикамент рекомендований пацієнтам при бактеріальної інфекції різної локалізації, етіології. Медичні показання:

• жовчовивідні шляхи: холецистит, холангіт, рецидив хронічного захворювання;
• органи дихання: пневмонія, хронічний бронхіт, абсцес легені, емпієма плеври;
• травний тракт: сальмонельоз, дизентерія;
• сечостатева система: цистит, уретрит, пієліт, ендометрит, пієлонефрит, простатит;
• ЛОР-органів: синусит, середній отит, тонзиліт;
• шкірний покрив: імпетиго, дерматит, бешиха;
• інші: гонококкова інфекція, перитоніт, скарлатина, септичний ендокардит, менінгіт, інфекційні ураження кістково-суглобової системи.

Спосіб застосування і дозування

Антибіотик Сультасин призначений для введення внутрішньом’язово, внутрішньовенно крапельно. Ліки розбавляють 0,5% новокаїну або лідокаїну, 0,9% натрію хлориду або розчину декстрози 5%. Добові дози та курс лікування залежать від характеру патологічного процесу, визначені в інструкції по застосуванню:

• інфекційні захворювання легкого перебігу: 1,5–3 г за добу за 2 введення;
• неускладнена гонорея: одноразово 1,5 г.
• профілактика післяопераційного інфікування: при анестезії – 1,5–3 м, після завершення операції кожні 8 годин при дотриманні такої ж дозування;
• ускладнений перебіг інфекції: по 12 г за добу за 3-4 добових сеансу;
• середньотяжкий перебіг інфекції: по 3-6 г на добу за 3-4 сеансу.

Згідно з детальною інструкцією по застосуванню, курс лікування варіюється від 5 до 14 днів залежно від особливостей інфекційного захворювання в конкретному клінічному випадку. За необхідності зазначені дозування коригують індивідуальному порядку. Після усунення неприємної симптоматики хвороби лікування продовжують ще протягом 48 годин.

Особливі вказівки

При підвищеній чутливості організму до ампіциліну рекомендується підібрати інший антибіотик, інакше розвиваються побічні ефекти, які знижують якість життя пацієнта. В інструкції по застосуванню препарату Сультасин представлений список цінних рекомендацій:

1. В ході антибактеріальної терапії необхідно контролювати функції нирок, регулярно виконувати лабораторні дослідження.
2. При розвитку суперінфекції на фоні підвищеної активності нечутливих до Сультасину мікроорганізмів потрібно індивідуально коригувати схему лікування.
3. У пацієнтів з бактеріємією при лікуванні антибіотиками розвиваються реакції бактеріолізу (Яріш-Герксгеймера).
4. При хронічній нирковій недостатності рекомендовану в інструкції дозу ліки знижують вдвічі. Те ж саме стосується пацієнтів із захворюваннями печінки середнього та тяжкого ступеня тяжкості.
5. Дозу Сультасина для дітей визначають із співвідношення 0,15 г на 1 кг маси тіла. При ускладнених клінічних випадках її збільшують до 0,3 г на 1 кг ваги дитини.

Сультасин при вагітності

Оскільки діючі речовини зазначеного антибіотика виділяються з материнським молоком, застосування Сультасина при лактації протипоказано. В іншому випадку немовляти потрібно тимчасово перевести на адаптовані суміші. При вагітності медичний препарат призначають з особливою обережністю, лікування протікає під лікарським контролем.

Лікарська взаємодія

Порошок Сультасин призначають одночасно з представниками інших фармакологічних груп. Важливо пам’ятати про ризик лікарської взаємодії, уникати самолікування. Такі відомості докладно викладені в інструкції по застосуванню:

1. Одночасне застосування з білковими гидролизатами, аміноглікозидами, продуктами крові категорично протипоказано.
2. НПЗЗ, Фенілбутазон, Алопуринол, діуретичні засоби підвищують концентрацію ампіциліну у крові.
3. Проносні засоби, антациди, прийом їжі, глюкозамін, аміноглікозиди знижують швидкість абсорбції; препарати аскорбінової кислоти, навпаки підвищують.
4. Антагоністичний ефект спостерігається стосовно макролідів, хлорамфеніколу, сульфаніламідів, тетрациклінів, лінкозамідів.
5. Синергидное дія спостерігається по відношенню до Рифампіцину, Ванкоміцину, Циклосерину, цефалоспоринів, аміноглікозидів та інших антибіотиків.
6. Сультасин знижує синтез вітаміну К, протромбіновий індекс, пригнічує кишкову мікрофлору.
7. Зазначений медикамент підвищує ефективність непрямих антикоагулянтів, при цьому знижує надійність пероральних контрацептивів.
8. При одночасній терапії Алопуринолом підвищується ризик розвитку кропив’янки, алергічних реакцій.
9. У комплексі з діуретиками знижується кліренс останніх.

Побічні дії і передозування

Прийом Сультасина характеризується хорошою переносимістю організмом. Лікарі не виключають виникнення побічних ефектів, які докладно описані в інструкції по застосуванню:

• травний тракт: нудота, блювання, збільшення концентрації ферментів у печінці, псевдомембранозний ентероколіт, діарея, ознаки диспепсії;
• нервова система: підвищена сонливість, головні болі, парестезії, загальне нездужання;
• органи кровотворення та система гемостазу: лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія;
• алергічні реакції: кон’юнктивіт, риніт, гіперемія і набряклість шкіри, ангіоневротичний набряк, лихоманка, кропив’янка, еозинофілія, анафілактичний шок, артралгія;
• місцеві реакції: видиме почервоніння та ущільнення у місці виконання ін’єкції, флебіт;
• лабораторні показники: азотемія, гіперкреатинемія, підвищення концентрації сечовини;
• інші: кандидоз, суперінфекція.

Протипоказання

При гострому перебігу інфекційно-запального процесу застосування Сультасина дозволено не всім пацієнтам. В інструкції міститься повний список медичних протипоказань:

• ниркова та печінкова недостатність;
• індивідуальна непереносимість сульбактаму та ампіциліну;
• інфекційний мононуклеоз;
• грудне вигодовування;
• діти до 1 року.

Умови продажу та зберігання

Антибіотик продають в аптеках, відпускають без рецепта. По інструкції, ліки потрібно зберігати в сухому, темному місці при температурі до 25 градусів, недоступному для маленьких дітей. Термін придатності – 3 роки.

Аналоги Сультасина

Досліджуване ліки підходить не всім пацієнтам, оскільки може викликати побічні явища вже на початку курсу. Надійні аналоги та їх каткая характеристика:

1. Сулациллин. Антибіотик системної дії має 2 форми випуску – порошок для приготування розчину і таблетки. Ампіцилін у хімічному складі продуктивно знищує патогенну флору. Добові дози відображені в інструкції по застосуванню.
2. Сульбацин. Це антибактеріальний препарат у формі порошку для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення. Інструкція призначена для ознайомлення, лікування призначає лікар за медичними показаннями.
3. Ампісульбін. Це стерильна суміш ампіциліну натрієвої солі та сульбактаму натрієвої солі, яку фасують у флакони. Препарат ефективний при інфекційно-запальних захворюваннях курсом до 2 тижнів.
4. Уназін. Це лікарський препарат з протимікробною активністю з ампіциліном в хімічному складі. Медикамент у формі розчину використовують у кількох напрямках медицини, згідно інструкції по застосуванню.

Відгуки

Євгенія, 35 років

Мені прописали ліки Сультасин при гострому циститі. Медичний препарат чоловік вводив будинку внутрішньом’язово протягом 5 днів. Після симптоматика почала помітно слабшати, але робила уколи ще на протязі 2 днів, щоб закріпити отриманий результат. Антибіотик дешевий і ефективний, працює без побічних ефектів, серйозних ускладнень зі здоров’ям.

Олександра, 28 років

Використовувала розчин Сультасин строго по інструкції при тонзиліті. Замість змін на краще отримала побічні ефекти на другий день лікування. На тілі з’явилася шкірний висип, яка сильно чесала і засіла. Довелося терміново припинити подальше приймання цього препарату, підібрати більш безпечний аналог проти тонзиліту.

Кіра, 31 рік

Антибіотик Сультасин ефективний, якщо використовувати лікарський препарат строго по інструкції. Мені внутрішньом’язові ін’єкції лікар прописав при отиту середнього вуха курсом 5 днів. Купила флакони (рецепт не потрібне) і почала курс. Отриманими результатами залишилася дуже задоволена, оскільки симптоми хвороби почали проходити на третю добу.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.