Суматриптан — склад таблеток і спрею, показання і як приймати, протипоказання та відгуки

Це ліки традиційно використовується при лікуванні мігрені. Дією препарату були задоволені близько 63% пацієнтів, які брали участь у клінічних випробуваннях, що значно перевищує той же показник у інших противомигренозных коштів. Медикамент відноситься до категорії агоністів 5-НЕ1-рецепторів, які сприяють зменшенню виділення сенсорних нейропептидів. Ефект після прийому ліків спостерігається вже через півгодини. При підшкірному введенні цей час скорочується вдвічі.

Препарат Суматриптан

Ліки є представником серотонінергічний групи, який надають противомигренозное дію. Щоб купірувати напад, таблетки приймають відразу після появи симптомів мігрені. Перевага медикаменту в тому, що навіть одноразова доза допомагає придушити ознаки цього неприємного стану. Судячи з відгуків, у 1/3 хворих протягом доби розвивається рецидив мігрені. Інструкція до Суматриптану в такому випадку дозволяє його повторне застосування. Середня дозування, яка допомагає впоратися з нападом, становить 25-100 мг препарату.

Склад

Спрею з такою назвою не існує. Ця форма випуску з тим же активним компонентом є, але назву ліків звучить, як Імігран. Він використовується назально і теж допомагає зняти напад мігрені. Активним компонентом усіх форм випуску препарату є хімічна сполука суматриптану сукцинат. Їм обумовлено противомигренозное дію ліків. Випускається препарат у трьох формах. Перша – таблетки, вкриті плівковою оболонкою, друга – звичайні таблетки, третя — розчин в ампулах. Склад форм для перорального прийому детальніше відображено в таблиці:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Активним компонент ліки – це специфічний селективний агоніст 5-НТ1-серотонінових рецепторів, які зосереджені переважно в судинах головного мозку. Під його дію потрапляють деякі підтипи серотонінових рецепторів. Прикладом служить 5-НТ 2-7. В результаті відбувається звуження судин артеріального ложа. Їх розширення і є причиною набряків і подальшого виникнення мігрені.

Препарат знижує виділення сенсорних нейропептидів за рахунок пригнічення надмірної активності рецепторів трійчастого нерва. На тлі цього відсутній істотний вплив на кровотік у головному мозку. Результатом прийому стає усунення нудоти, світлобоязні та інших симптомів мігрені. Для цього необхідний одноразовий прийом дози в 100 мг. Дія проявляється через півгодини після вживання таблетки всередину. Характеристики фармакокінетики препарату:

• швидко всмоктується після прийому внутрішньо, досягаючи 70% максимальної концентрації через 45 хвилин;
• біодоступність становить 14% за рахунок неповного всмоктування і пресистемного метаболізму;
• максимальна концентрація в плазмі крові дорівнює 54 нг/мл;
• зв’язування з білками крові становить 14-21%;
• метаболізується шляхом окиснення за участі моноаміноксидази з утворенням метаболітів – индолуксусного аналог суматриптану і його глюкуроніду;
• виводиться нирками у вигляді метаболітів;
• період напіввиведення дорівнює 2 годинам;
• у пацієнтів з порушенням функції печінки плазмовий вміст активного компонента в крові збільшується.

Показання до застосування

Основним показанням до застосування є мігрень. Медикамент використовується для купірування гострих нападів захворювання та подальшої стабілізації стану. Препарат здатний пригнічувати мігрень як з аурою, так і без неї. Те ж стосується її менструально-асоційованої форми. Умовою прийому ліків є верифікований діагноз, поставлений лікарем.

Інструкція із застосування Суматриптану

Перевага ліки в тому, що воно випускається в декількох формах. Так пацієнт може підібрати для себе найбільш підходящий варіант зняття нападів мігрені. Таблетки приймають виключно всередину, спрей – інтраназально, розчин – за допомогою підшкірного введення. При неефективності використання будь-якої форми випуску повторна доза ліків не призначається. В такому випадку пацієнту необхідно прийняти Парацетамол, Ацетилсаліцилову кислоту або один з нестероїдних протизапальних препаратів. При наступних нападах дозволено використовувати Суматриптан.

Таблетки

Їх використовують для перорального застосування. Таблетку необхідно ковтати цілком, запиваючи великою кількістю води. Приймати препарат показаний при появі перших ознак мигренозной болю або інших симптомів мігрені, таких як нудота, світлобоязнь, блювання. Зазначається, що прийом таблеток під час мигренозной аури до моменту появи інших ознак може не запобігти напад. Правила дозування препарату:

• рекомендована для дорослих доза при прийомі всередину – 50 мг;
• для деяких пацієнтів для купірування нападу потрібно 100 мг ліки, а для інших, навпаки, більш низькі дози препарату;
• при повторному нападі дозволено прийняти таблетку повторно, але не раніше 2 годин після першої процедури;
• добова доза не повинна перевищувати 300 мг;
• рекомендована доза для пацієнтів з порушеннями функції печінки – 50 мг.

Спрей

Форма випуску у вигляді спрею – це препарат Імігран. Він використовується інтраназально, тобто лікарська речовина вприскують у ніздрі. Для кожного носового проходу показана дозування у 20 мг. Впорскувати ліки необхідно на самому початку розвитку нападу мігрені. Повторно використовувати спрей дозволяється не раніше, ніж за 2 години після попередньої процедури. Максимальна добова доза для дорослого становить 40 мг.

Розчин

Препарат у формі розчину показаний для підшкірного введення, що в інструкції позначається, як п/к. Для процедури використовують спеціальні інжектори, якими пацієнту можуть користуватися самостійно. Дозування для підшкірного введення становить 6 мг. Проводити процедуру повторно можна тільки через 1 ч. За добу дозволяється вводити не більше 12 мг препарату. У разі синдрому Хортона використовується доза 6 мг при кожному нападі. Максимально в день можна ввести не більше 12 мг. Інтервал між введеннями становить не менше 1 години.

Особливі вказівки

У період використання Суматриптану необхідно бути обережним при водінні автотранспорту. Те ж стосується занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, які змушують людину посилено концентрувати увагу та виявляти швидкі психомоторні реакції. Інші особливості застосування даного ліки:

• не можна використовувати проти мігрені для профілактики;
• хворим з категорії групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань потрібне попереднє обстеження (особи, схильні до розвитку ІХС, жінок у постклімактеричний період, чоловіки старше 40 років);
• пацієнтам з атиповою або вперше виявленої мігренню необхідно попередньо виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання;
• після прийому таблетки можливе відчуття сорому у грудях і біль, яка віддає в шию;
• якщо в анамнезі у пацієнта є алергічні реакції на антибіотики з групи сульфаніламіди, то можливо їх розвиток і на Суматриптан;
• особливу обережність необхідно дотримувати при поєднанні ліки з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну з-за можливого розвитку серотонінового синдрому.

Суматриптан при вагітності

Період вагітності і лактації є абсолютним протипоказанням до застосування будь-якої форми цього ліки. Це пов’язано з тим, що клінічний досвід застосування ліки в таких випадках обмежений. При необхідності на час лікування необхідно припинити годування груддю. Відновити його можна тільки через 24 години після прийому таблетки або підшкірного введення розчину.

У дитячому віці

Ефективність і безпека лікування даними ліками у пацієнтів дитячого віку не встановлена. З цієї причини особи, які не досягли повноліття, не повинні використовувати Суматриптан. Вік до 18 років є абсолютним протипоказанням до його застосування. Це пов’язано з недостатньою кількістю даних, які б підтверджували ефективність і безпеку цього кошти.

Лікарська взаємодія

Препарат дозволений до застосування в комбінації з етанолом, Пізотифеном, Пропранололом та Флунаризином. У результаті одночасного прийому з Ерготаміном спостерігаються спазми судин. З цієї причини між вживанням ліків необхідно дотримуватись інтервалу 24 години. Заборонено одночасно приймати з інгібіторами МАО. З можливого розвитку гіперрефлексії, слабкість і порушення координацій руху з обережністю варто використовувати селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Щоб уникнути підвищення біодоступності моклобемида, серотонінового синдрому, ризику адитивної гіперстимуляції і побічних реакцій, необхідно виключити одночасний прийом з:

• ризатриптаном;
• солями літію;
• звіробоєм;
• моклобемідом.

Побічні дії

В результаті клінічно досліджень були виявлені кілька побічних дій, які виникають після прийому ліків. Основні негативні реакції відображає наступний список:

• зниження артеріального тиску;
• брадикардія, тахікардія та інші порушення серцевого ритму;
• печіння або подразнення у носовій порожнині;
• задишка;
• зниження гостроти зору;
• диплопія;
• запаморочення;
• кров з носа;
• блювання;
• відчуття жару або холоду;
• слабкість;
• епілептичні напади;
• дисграфія і ішемічний коліт;
• швидка втомлюваність;
• висипання на шкірі з сверблячкою і анафилактическими реакціями;
• припливи;
• відчуття здавлювання, стягання і тяжкості в різних частинах тела4
• іноді синдром Рейно і міалгія.

Передозування

Якщо прийняти ліки в дозуванні, що значно перевищує допустимі значення, то за станом пацієнта необхідно спостерігати протягом 10 годин. В результаті можливе посилене прояв побічних реакцій і збільшення їх частоти. Усунути ознаки передозування допомагає симптоматична терапія. Даних про ефективність перитонеального діалізу і гемодіалізу недостатньо.

Протипоказання

При алергії на склад ліків прийом його протипоказаний. Те ж стосується індивідуальної гіперчутливості компонентів Суматриптану. Серед інших протипоказань виділяються:

• тяжке порушення мозкового кровообігу, і інсульт в анамнезі пацієнта;
• вік до 18 і після 65 років;
• перенесений інфаркт міокарда;
• ішемічна хвороба серця;
• стенокардія Принцметала;
• захворювання судин на периферії, що носять окклюзионный характер;
• тяжкі порушення роботи печінки;
• терапія інгібіторами МАО, агоністами 5-НТ1-рецепторів, ерготаміном і його похідними.

Умови продажу та зберігання

Будь-яка форма випуску препарату відпускається за рецептом лікаря. Зберігати засіб необхідно при температурі не вище 30 градусів.

Аналоги

Пігулки від мігрені Суматриптан мають кілька аналогів. Вони діляться на 2 категорії. Перша схожа з даними ліками за складом, а друга – за принципом дії. Серед популярних аналогів виділяються:

1. Суматриптан-Тева. Випускається тільки в дозуванні 50 мг. В іншому препарат практично не має відмінностей.
2. Рапимед. Заснований на тій же речовині. Відмінністю цього ліки є те, що пік концентрації ліки припадає на час через 2-2,5 години після прийому. Ліки виводиться з організму довше – за 2,5 години.
3. Амигренин. Використовується при мігрені з аурою або без неї. Інструкція по застосуванню аналогічна. З обережністю цей засіб застосовується при артеріальній гіпертензії та епілепсії.
4. Сумамигрен. Заснований на тому ж активному компоненті, проявляє подібний принцип дії, тому є повним аналогом даного ліки.

Відео

Відгуки

Катерина, 32 роки

За рецептом лікаря купую таблетки дозуванням по 50 мг. Допомагає добре, головне – швидко. Побічні ефекти іноді виникають, але в порівнянні з мигренозной болю вони не зрівняються. Ціна за 2 таблетки невисока, але іноді мені потрібно набагато більше, тому виходить трохи дорожче. Загалом рекомендую це ліки.

Данило, 41 рік

Цей медикамент просто став моїм спасінням при мігрені. Для полегшення нападу мені вистачає навіть половини таблетки 50 мг. Рекомендують після прийому ліків випити солодкий міцний чай, краще зелений. Мені така процедура дуже допомагає. Купити це ліки можливо тільки після підтвердження лікарем діагнозу, тому не зволікайте з візитом до лікаря.

Олена, 26 років

Таблетки допомагають, але у мене дуже яскраво проявляються побічні дії. головний біль проходить, але з’являється якась сонливість, можу не встати з ліжка цілий день. Доводиться відпрошуватися з роботи. Після пари раз прийому цього засобу знову звернулася до лікаря за підбором іншого ліки. Побічні ефекти терпіти не раджу.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.