Тирозол — показання до застосування препарату, побічні дії, аналоги та відгуки

Патологічні процеси, що відбуваються в ендокринній системі, є поширеними фізіологічними відхиленнями. Сьогодні сучасний фармацевтичний ринок володіє величезним асортиментом ліків, які здатні пригнічувати синтез гормонів щитовидної залози або знижувати їх побічні дії. Одним з найбільш ефективних препаратів вважається Тирозол з основною діючою речовиною Тиамазолом.

Інструкція по застосуванню Тирозола

Лікарська антитиреоїдну (знижує рівень гормонів щитовидки) засіб Тирозол (Thyrozol) використовується для лікування тиреотоксикозу (захворювання, при якому підвищується кількість тиреоїдних гормонів). Даний препарат порушує в щитовидній залозі процес синтезу за допомогою блокування ферменту пероксидази, який бере участь у йодировании гормону тиронина з формуванням тетрайодтиронина (Т4) і трийодтироніну (Т3).

Склад і форма випуску

Лікарський засіб випускається у вигляді пероральних круглих таблеток, покритих жовтою або помаранчевою плівковою кишковорозчинною оболонкою, опуклою з двох сторін. Упаковано ліки в блістери по 10 штук. Кожна таблетка препарату містить 10 або 5 мг діючої активної речовини Тиамазола і кілька допоміжних компонентів. Склад препарату зазначений у таблиці:

Таблетка 5 (мг) Таблетка 10 (мг)
активна речовина Тіамазол 5 10
Допоміжні речовини
натрію карбоксиметилкрахмал 2 2
діоксид кремнію колоїдний 2 2
стеарат магнію 2 2
крохмаль кукурудзяний 20 20
лактози моногідрат 200 195
тальк 6 6
гіпромелоза 3 3
порошок целюлози 10 10
Плівкова оболонка
диметикон 0,16 0,16
макрогол 0,79 0,79
гіпромелоза 3,21 3,21
барвник заліза оксид жовтий 0,04 0,54
діоксид титану 1,43 0,89
барвник заліза оксид червоний 0,004

Фармакологічні властивості

Антитиреоїдну лікарський засіб порушує синтез гормонів щитовидної залози. Ліки ефективно при симптоматичному лікуванні тиреотоксикозу, за винятком випадків появи захворювання в результаті вивільнення гормонів після руйнування клітин щитовидної залози при тиреоїдиті (запальному ураженні) або після лікування радіоактивним йодом.

Тирозол не впливає на процес вивільнення гормонів з фолікулів щитоподібної залози. Цим пояснюється інкубаційний період різної тривалості, який може передувати стабілізації рівня Т3 і Т4 в плазмі крові. Ліки прискорює виведення йодидів, знижує обмін речовин, підвищує активацію секреції і синтезу гіпофіза ТТГ (тиреотропного гормону), що супроводжується гіперплазією (збільшенням клітин) щитовидки.

Фармакокінетика. Після прийому засобу всередину, речовина Тіамазол швидко всмоктується у ШКТ (шлунково-кишковий тракт). Період напіврозпаду займає 3 години і подовжується при захворюванні печінки. Тіамазол не зв’язується з білками плазми, накопичення (акумуляція) відбувається лише в щитовидній залозі. Метаболізується повільно в печінці і нирках. Екскреція (виведення) відбувається з жовчю і сечею (протягом доби — 70% речовини, при цьому 12% у незміненому вигляді). Тривалість дії ліків після одноразового використання складає майже добу.

Тирозол – це гормональний препарат чи ні

Часто хворі, яким прописали приймати таблетки Тирозол, цікавляться тим, гормональне це ліки чи ні. Інструкція по застосуванню засобу містить інформацію, згідно з якою даний лікарський препарат не містить гормони або їх синтетичні аналоги. Сам медикамент може впливати на Т3, Т4 і ТТГ щитовидної залози, але при цьому гормональним засобом він не є.

Показання до застосування

Цей засіб, як правило, показано для лікування тиреотоксикозу. Крім того, його часто застосовують:

  • при підготовчої терапії радіоактивним йодом;
  • для профілактики хвороби тиреотоксикоз, коли пацієнту призначаються препарати йоду (включаючи йодовмісні рентгеноконтрастні засоби);
  • при підготовці хворого до хірургічного втручання на щитовидці;
  • під час латентного періоду дії радіоактивного йоду (протягом 6 місяців);
  • у виняткових випадках терапії тиреотоксикозу, коли за індивідуальними причин неможливо провести радикальне лікування.

Спосіб застосування і дозування

Таблетки, не подрібнюючи та не розжовуючи, необхідно пити після їжі, запиваючи водою. Добову дозу ліки в рівних кількостях можна розділити на кілька прийомів або випити за раз, але головною умовою вважається використання препарату строго в один час. При тиреотоксикозі засіб призначають у дозі 40 мг за добу на протязі одного місяця. Далі людину переводять на підтримуючу терапію по 20 мг через день. При цьому додатково лікар може призначити Левотироксин натрію.

При підготовці хворого до операції ліки призначається в дозі 40 мг за добу до досягнення еутиреоїдного стану (коли гормони в нормі). Додатково лікар може виписати бета-адреноблокатори, препарати йоду. Пацієнтам від 3 до 16 років ліки призначають в дозі 0,5 мг на один кілограм ваги, добову дозу слід розділити на 3 прийоми. Тривалість лікування становить 2 роки. За наявності автономних аденом для профілактики тиреотоксикозу призначають 20 мг Тирозола один раз на добу протягом двох тижнів перед використанням йодовмісних засобів.

Особливі вказівки

Пацієнтам із збільшеною щитовидною залозою, яка тисне на просвіт трахеї, лікар може призначити короткочасне використання засоби в поєднанні з Левотироксином натрію, через ймовірне збільшення зобу. Таким хворим потрібно проведення постійного контролю рівня ТТГ. Тіамазол може знижувати чутливість тканин щитовидної залози до проведення променевої терапії. Ліки не чинить впливу на здатність керувати автотранспортом.

Передчасне припинення лікування препаратом може стати підставою для появи рецидиву хвороби. Рідко після завершення терапії медикаментом спостерігається виникнення хвороби гіпотиреоз (низька концентрація гормонів), яка не є побічною дією терапії, а пов’язана із запальними процесами в тканинах щитовидної залози, характерними для основного недуги. При тиреотоксикозі прискорюється елімінація (усунення) активної речовини, тому лікарю слід скоригувати дозування інших засобів.

Тирозол і вагітність

Відсутність лікування гіперфункції щитовидної залози при вагітності може спровокувати серйозні ускладнення, включаючи передчасні пологи і вади розвитку малюка. При цьому гіпотиреоз, що з’явився з-за призначення великих доз, може призвести до невиношування плоду. Призначати антитиреоїдну засіб при вагітності має лише гінеколог або ендокринолог. При цьому лікар намагається використовувати мінімальні дози ліків. Рекомендована разова доза для вагітних жінок становить 2,5 мг, добова — 10 мг.

У дитячому віці

При виявленні дисфункції, порушення синтезу гормонів щитовидної залози, даний лікарський засіб часто застосовують у педіатричній практиці. Мінімальний вік дитини для призначення препарату дорівнює трьом рокам. Пацієнтам від 3 до 16 років можна використовувати ліки в початковій дозі від 0,3 до 0,5 мг на один кілограм маси тіла, розділеній на 3 рівноцінні прийому.

Підліткам, які важать більше 80 кг максимально за день можна випити 40 мг ліки. Підтримуюча доза для дитини варіює від 0,2 до 0,3 мг на кілограм ваги. Терапію при необхідності лікар може доповнити Левотироксином. Тривалість лікування, корекцію дозування, заміну ліки при поганій переносимості може проводити лише дитячий ендокринолог.

Лікарська взаємодія

При використанні препарату після прийому великої кількості йодовмісних рентгеноконтрастних речовин можливе послаблення його ефективності. Резерпін, Аміодарон, бета-адреноблокатори препарати літію підвищують результативність Тиамазола, що вимагає коригування дозування речовини. Спільний прийом з Гентаміцином збільшує антитиреоидный ефект кошти.

Пацієнтам, які приймають Тирозол, після досягнення щитовидною залозою еутиреозу (нормального стану), може знадобитися зниження дозування паралельно вживаються серцевих глікозидів (Дигоксину, Дигітоксину), Аминофиллина, а також підвищення дози Варфарину, Індандіону, та інших антикоагулянтів, є похідними кумарину. Одночасне використання Тиамазола з Метамизолом натрію, миелотоксическими засобами, сульфаніламідами, підвищує ризик появи лейкопенії (низького рівня лейкоцитів).

Побічні дії Тирозола

Прийом ліків може викликати агранулоцитоз (різке зниження нейтрофільних гранулоцитів). Симптоматика цієї патології здатна проявлятися навіть через кілька місяців після початку лікування препаратом. Крім того, на тлі використання Тирозола іноді відзначаються такі побічні дії:

  • збільшення слинних залоз;
  • підвищення температури;
  • тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів);
  • холестатична жовтяниця (відсутність доступу жовчі в кишечник);
  • блювання;
  • генералізована лімфаденопатія (збільшення декількох лімфовузлів);
  • зміна смаку;
  • полінейропатія (ураження периферичних нервів);
  • вовчакоподібний синдром (лікарська вовчак);
  • шкірні висипання (свербіж, кропив’янка);
  • неврит (запалення периферичних нервів);
  • артралгія (повільно прогресуючий артрит);
  • слабкість;
  • панцитопенія (зниження складу компонентів крові);
  • збільшення ваги;
  • хвороба Хірата з гіпоглікемією (знижений рівень глюкози);
  • запаморочення;
  • алопеція (облисіння);
  • токсичний гепатит (запальне захворювання печінки).

Тирозол і надбавка у вазі

Сам по собі препарат не впливає на вагу пацієнта. Маса тіла знижується від надлишку гормонів щитовидної залози, при цьому, якщо пацієнт, приймаючи Тирозол, не компенсує процес зменшення інтенсивності обміну речовин зниженням калорійності — вага буде збільшуватися. Крім того, навіть після кількох тижнів використання засобу можлива поява гіпотиреозу з появою набряків і невеликим збільшенням ваги.

Передозування

Тривале використання ліки у високих дозах може сформувати субклінічний і клінічний гіпотиреоз, розростання щитовидної залози внаслідок збільшення вмісту ТТГ. При відміні лікування препаратом спостерігається самостійне відновлення нормальної роботи ендокринної системи. Прийом надвисоких доз (120 мг за добу) може спровокувати розвиток миелотоксических явищ. Терапія стану передозування Тиамазолом передбачає скасування препарату, очищення органів ШКТ та усунення негативних ознак за допомогою адекватних лікарських засобів.

Протипоказання

Використовувати ліки не можна при агранулоцитозі під час раніше проводилася терапії з застосуванням Карбимазола або Тиамазола. Крім того, абсолютними протипоказаннями до використання засобу є:

  • гранулоцитопенія (зниження числа гранулоцитів в крові);
  • гіперчутливість до компонентів ліки;
  • вік до трьох років;
  • паралельний прийом Левотироксину натрію при вагітності;
  • патології, пов’язані з непереносимістю цукрів (галактози, лактози);
  • синдром глюкозо-галактозної мальабсорбції);
  • холестаз.

Відносними протипоказаннями до прийому ліків вважаються:

  • сформований зоб великого розміру;
  • печінкова недостатність;
  • звуження трахеї.

Умови продажу та зберігання

Придбати ліки можна в аптеці лише за пред’явлення рецепта. Зберігати препарат слід в темному, недоступному для дітей місці при навколишній температурі до 25 °C. Термін придатності засобу становить не більше 4 років з дня виготовлення, який вказаний на коробці.

Аналоги

Замінники лікарського засобу умовно діляться на дві групи, це препарати – аналоги Тирозола, що містять гормони щитовидної залози або їх синтетичні похідні, і ліки, які впливають на метаболізм щитовидної залози. Перша група медикаментів включає такі препарати:

  • Еутирокс. Гормональне синтетичне засіб, аналогічний тироксину. Використовується для заповнення гормонального дефіциту щитовидки. Побічні дії: набряки, сонливість, пронос, блювота.
  • Slapshot-4. Ліки заповнює дефіцит гормонів щитоподібної залози. Показання до застосування: кретинізм, гіпотиреоз. Побічні дії: пітливість, безсоння, діарея, зниження маси тіла.
  • L-Тироксин. Тиреотропну засіб. Застосовується при гіпофункції щитовидної залози. Протипоказання: гострий інфаркт міокарда, лактазна недостатність. Побічні ефекти: головний біль, прискорене серцебиття, слабкість.
  • Л-Тирок. Гормональний препарат. Застосовується при пригніченні функції щитовидної залози при зобі. Побічні дії: втрата маси тіла, нервозність, пітливість, діарея.
  • Баготирокс. Гормональний засіб, призначений для лікування гіпотиреозу. Ліки з обережністю призначають при ішемічній хворобі серця та цукровому діабеті.

Друга група аналогів включає:

  • Тіамазол. Антитиреоїдну засіб. Прискорює виведення йодидів з щитовидки. Побічні ефекти: жовтяниця, нудота, порушення смаку.
  • Мерказоліл. Лікарський препарат перешкоджає синтезу гормонів в тканинах щитовидної залози. Рідкісні побічні ефекти: неврит, алопеція, нудота.
  • Йодбаланс. Регулятор синтезу гормону тироксину. Поповнює дефіцит йоду в організмі. Рідко може виникнути шкірні висипання.
  • Пропицил. Ліки послаблює симптоми тиреотоксикозу, зменшує розміри щитоподібної залози. Побічні ефекти: анорексія, запаморочення, нудота.
  • Йодомарин. Препарат йоду. Використовується для профілактики і лікування захворювань щитовидної залози. Побічні ефекти: набряк Квінке, гарячка.
  • Метизол. Антитиреоїдну засіб. Протипоказання: лактація, вагітність. Побічні дії: шкірний висип, порушення смаку, блювота, головний біль.
  • Микройодид. Препарат йоду. Використовується для профілактики розвитку ендемічного зобу. Побічні дії: набряк слинних залоз, риніт, бронхіт.

Відгуки

Марія, 36 років

Таблетки Тирозол мені призначив ендокринолог, т. к. сильно впав рівень гормону ТТГ. Приймала ліки по 20 мг 2 рази за добу, з’явилося невелике печіння в горлі та нудота. Лікар скоротив дозу до 20 мг один раз за день, неприємні симптоми пройшли. Повторний аналіз крові на ТТГ призначили через 2 тижні, сподіваюся, що все буде добре.

Олена, 28 років

Місяць тому у мене з’явилися неприємні симптоми: прищики на шиї, сухі губи, пітливість, запор. Здала аналізи в платній клініці, лікар поставив діагноз – гіпертиреоз і призначив прийом даного препарату. Пила його протягом місяця по одній таблетці 3 рази за день. Ліки допомогло, але з’явилися зайві кілограми.

Світлана, 40 років

Приймаю засіб Тирозол вже 3 місяці, оскільки лікар поставив діагноз – тиреотоксикоз. Пила таблетки по одній штуці 2 рази за день, вага відновився, навіть трохи погладшала. Гормони Т4 і ТТГ прийшли в норму, але залишився дифузний зоб. Ендокринолог в доповненні до препарату призначив вітамін Д3, селен, калій, кальцій глюконат. Відчуваю себе відмінно.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.