Торасемід – інструкція по застосуванню з особливими вказівками і відгуками

У кожної людини хоча б раз у житті бувають набряки. Помилково вважають, що набряковий синдром пов’язаний із захворюваннями нирок. Зайва вода в організмі може з’являтися при захворюваннях серця і судин, ураженні печінки, порушеннях обміну речовин. Діуретичні препарати здатні виводити зайву рідину з клітин тіла людини. Торасемід відноситься до таких засобів.

Інструкція по застосуванню Торасеміда

Серед розмаїття сечогінних лікарських засобів таблетки Торасемід (torasemide) вважають найбільш безпечними. Препарат має менше побічних ефектів, більш тривала дія і високу активність. Таблетки випускає російська фармацевтична компанія ЗАТ «КАНОНФАРМА ПРОДАКШН». Ліки підходить для тривалого прийому і не викликає звикання.

Склад і форма випуску

Препарат випускається у формі білих двояковыпуклых таблеток з рискою. Продається Торасемід у контурних ячейковых упаковках. В його хімічний склад входить:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Торасемід – це петлевий діуретик. Основна дія речовини обумовлено його з’єднанням з транспортерами натрію, хлору, калію, які розташовуються в мембрані висхідного сегмента петлі Генле. З-за цього зменшується всмоктування іонів натрію і води, знижується тиск рідини усередині клітин. Препарат здатний блокувати рецептори альдостерону в міокарді, фіброз розсмоктується і поліпшується функція серцевого м’яза.

Лікарська речовина на відміну від інших відомих діуретиків викликає гіпокаліємію у меншій мірі, діє більш тривалий час і з більшою активністю. Медикамент добре знижує артеріальний тиск у будь-якому положенні тіла. Він є препаратом вибору для проведення тривалого лікування. Його лікарський ефект становить близько 18 годин і відсутність дуже частого сечовипускання після прийому полегшує життя пацієнтам (немає обмежень для нормального життя людей).

Сечогінний ефект розвивається через 60 хвилин після прийому внутрішньо, його максимальну кількість в організмі накопичується через 3 години. Метаболізм препарату відбувається в печінці за допомогою ферментів системи цитохрому. В результаті хімічних реакцій (гідроксилювання і окислення) утворені метаболіти зв’язуються з білками плазми крові. Близько 80% від прийнятої дози виводиться нирками (20 % у незмінному вигляді).

Показання до застосування Торасеміда

Залежно від змісту речовини, що діє ліки призначають при таких патологіях:

• есенціальна гіпертонія;
• набряки при серцевій недостатності;
• набряковий синдром при тяжкій хронічній нирковій недостатності, що супроводжується підвищенням артеріального тиску, зниженням кліренсу креатиніну у сечі (швидкість проходження крові через нирки) – менше 20 мл в хвилину, добовим діурезом — більше 250 мл/добу;
• гемодіаліз крові у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Спосіб застосування і дозування

Торасемід необхідно пити щодня в один час, незалежно від прийому їжі. Таблетки потрібно ковтати цілими, не розжовуючи і запивати великою кількістю води. Дозування призначається в залежності від захворювання, що викликало набряки і ступеня тяжкості загального стану хворого. Існує кілька різновидів препарату: Канон і Сандоз. Відрізняються вони дозуванням і показаннями до застосування.

Торасемід Канон

Максимальна добова доза препарату не повинна перевищувати 40 мг на добу. Торасемід Канон прийнято призначати на тривалий термін лікування. При захворюваннях печінки починають з 10 мг на день, при хронічній серцевій недостатності — 20 мг, при артеріальній гіпертонії – 5 мг, при ураженні нирок — 20 мг. Після початку прийому на розсуд лікаря добова доза може збільшуватися.

Торасемід Сандоз

Разова доза ліків визначається лікарем індивідуально для кожного пацієнта з хронічною нирковою недостатністю. Все залежить від ступеня тяжкості захворювання і наявності протипоказань. Спочатку призначають мінімальну дозу – 20 мг на добу, а потім можливо коригування до 200 мг (максимальна добова доза). Її призначають тільки при тяжкому порушенні функції нирок при кліренсі креатиніну – менше 20 мл в хвилину, під час гемодіалізу при цьому добовий діурез повинен бути не менше 200 мл

Особливі вказівки

Таблетки необхідно приймати тільки за призначенням лікаря. Пацієнтам з алергією на сульфаніламіди та похідні сульфанілсечовини потрібно з обережністю лікуватися Торасемідом. У хворих серцево-судинними захворюваннями, які приймають серцеві глікозиди, діуретик може викликати гіпокаліємію з розвитком аритмії.

Прийом Торасеміда у великих дозах має супроводжуватися зменшенням вживання кухонної солі та препаратів калію для зниження ризику розвитку гіпонатріємії, гіпокаліємії та метаболічного ацидозу. Пацієнти з цирозом печінки, з посиленим діурезом та недостатньою кількістю електролітів в організмі, при одночасному лікуванні гормональними препаратами (кортикостероїдами) сильніше схильні до ризику гіпокаліємії.

Ліки підвищує ризик порушення водно-електролітного балансу у пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю (ХНН). При лікуванні препаратом необхідний контроль концентрації електролітів у крові (натрій, калій, кальцій, магній), залишкового азоту, креатиніну, сечовини. При виникненні порушення кислотно-основної рівноваги в організмі необхідно припинити застосування Торасеміда до відновлення нормальних показників, і почати лікування даним препаратом у зменшеній дозі.

При азотемії та олігурії у хворих з тяжкими захворюваннями видільної системи потрібно припинити лікування. Точне дозування ліків у людей з асцитом з-за ураження печінки підбирають в умовах стаціонару з постійним контролем електролітів крові (для виключення розвитку печінкової коми). Таблетки можуть спричинити загострення подагри.

Прийом препарату у хворих з цукровим діабетом повинен супроводжуватися постійним контролем рівня глюкози в крові та сечі. При лікуванні Торасемідом людям з аденомою простати або звуженням сечоводів показаний контроль добового діурезу з-за ризику гострої затримки сечі. Керування автотранспортом та іншими механізмами, що рухаються під час прийому препарату необхідно припинити.

При вагітності

Після проведення наукових досліджень відомо, що Торасемід токсичний для плоду і надає йому тератогенну дію. Він добре проникає через фетоплацентарний бар’єр, викликає зміни обміну електролітів та тромбоцитопенію у дитини. У період вагітності препарат застосовують у малих дозах під наглядом лікаря, тільки, коли користь для матері перевищує ризик для плода. Прийом таблеток при грудному вигодовуванні (лактації) протипоказаний через нестачу даних.

У дитячому віці

Офіційна інструкція по застосуванню не містить науково доведених даних про користь та ефективність лікування препаратом дітей. Лікарська речовина протипоказаний для застосування в осіб віком до 18 років, щоб уникнути ризику для дитячого здоров’я. Препарат необхідно замінити на інший сертифікований медикамент, дозволений для раннього віку.

Лікарська взаємодія

З-за великої кількості побічних ефектів (судоми, анемія, порушення серцевого ритму та ін) препарат потрібно приймати за рекомендацією кваліфікованого фахівця. Лікування препаратом слід з обережністю поєднувати з наступними лікарськими речовинами:

• мінерало — та глюкокортикоїди, Амфотерицин В (високий ризик виникнення гіпокаліємії);
• серцеві глікозиди (ризик розвитку глікозидній інтоксикації внаслідок гіпокаліємії);
• Хлорамфенікол, Етакринова кислота, антибіотики аміноглікозидного ряду (Гентаміцин), препарати платини (виникнення нефротоксичної і ототоксичної дії препарату);
• інгібітори АПФ або антагоністи рецепторів ангіотензину II (висока ймовірність різкого падіння артеріального тиску);
• нестероїдні протизапальні препарати, Сукральфат, Метотрексат і Пробенецид (зменшують сечогінний ефект);
• деполяризующие міорелаксанти (Суксаметоній та ін) (посилення нервово-м’язової блокади);
• недеполяризуючі міорелаксанти (Тубокурарин) (зменшує ефект);
• препарати літію, етакринової кислоти (збільшує токсичний вплив препарату);
• Діазоксид, Теофілін (покращує лікарський ефект);
• Епінефрин (ослаблення судинозвужувальної дії);
• гіпоглікемічні засоби, Алопуринол (зменшує ефективність);
• пресорні аміни (взаємне зниження ефекту);
• циклоспорины (підвищує ризик виникнення подагричного синдрому через порушення виведення уратів з організму);
• Колестирамін (зниження сечогінного ефекту Торасеміда).

Побічні дії

Прийом таблеток необхідно проводити під суворим наглядом лікаря через ризик виникнення ускладнень. До можливих побічних реакцій можна віднести:

• система кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, анемія;
• нервова система: запаморочення, головний біль, сплутана свідомість, спонтанні непритомність, відчуття повзання мурашок у кінцівках;
• серцево-судинна система: екстрасистолія, аритмія, тахікардія, гіпотонія, колапс, тромбоз вен, тромбоемболія;
• орган слуху: порушення або втрата слуху, шум у вухах;
• дихальна система: кровотеча з носа;
• травна система: діарея, болі в епігастрії, метеоризм, сухість слизових оболонок порожнини рота, диспепсичні розлади, втрата апетиту, панкреатит;
• орган зору: зниження гостроти зору;
• сечовидільна система: прискорене сечовипускання, поліурія, ніктурія, олігурія, затримка сечі, гематурія;
• статева система: зниження лібідо;
• кістково-м’язова система: судоми нижніх кінцівок, слабкість у м’язах;
• шкірний покрив і підшкірна клітковина: шкірний свербіж, висип, кропив’янка, багатоформна еритема, різні дерматити, васкуліти;
• обмін речовин: зміна кількості ліпідів (гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія), зниження толерантності до глюкози;
• водно-електролітний та кислотно-лужний баланс: гіпокаліємія, гіпонатріємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз, гіповолемія, дегідратація;
• лабораторні показники: підвищення лужної фосфатази, висока концентрація креатиніну і сечовини, підвищення печінкових ферментів (порушення в роботі гепатобіліарної системи);
• алергія: анафілактичний шок;
• інші реакції: лихоманка, астенія, слабкість, підвищена стомлюваність, гіперактивність та збудження, нервозність.

Передозування

Передозування може викликати вживання великої дози Торасеміда. Симптоми такі: збільшений діурез, різке падіння тиску, сонливість і сплутаність свідомості, розлад травлення (діарея, нудота, блювання, біль у животі). Лікування: викликати блювання, промити шлунок, прийом ентеросорбентів, симптоматична терапія залежить від ступеня тяжкості отруєння і підбирається індивідуально (гемофільтрація ефекту не дає). Спеціального антидоту немає.

Протипоказання

У препарату Торасемід існує велика кількість протипоказань. Перед початком лікування таблетками потрібно уважно вивчити інструкцію до застосування і проконсультуватися у лікаря. До основним обмеженням до прийому відносяться:

• анурія з нирковою недостатністю;
• наростає азотемія при ХНН;
• захворювання нефрону нирки (гломерулонефрит);
• різної етіології ураження сечових шляхів з різким порушенням відтоку сечі;
• гіпокаліємія, гіпонатріємія;
• інтоксикація серцевими гликоздами;
• гіповолемія та дегідратація з гіпотензією;
• поразки печінки, що супроводжується печінковою комою;
• порушення серцевої провідності (синоатріальна блокада, атріовентрикулярна блокада II-III ступеня);
• аортальний та мітральний стеноз в стадії декомпенсації;
• кардіоміопатія з гіпертрофією і обструкцією;
• порушення серцевого ритму (аритмія);
• висока ЦВТ (тиск у центральній вені), більше 11 мм. рт. ст.;
• люди у віці до 18 років;
• період грудного вигодовування;
• алергія на сульфаніламідні препарати;
• підвищена чутливість до окремих компонентів препарату.

Існують патології або ситуації, при яких ліки потрібно призначати з обережністю. До них відносяться:

• артеріальна гіпотензія;
• стенозуючий атеросклероз артерій;
• гіпопротеїнемія;
• порушення відтоку сечі (аденома простати, звуження сечовивідного каналу або гідронефроз);
• шлуночкова аритмія в анамнезі;
• гострий інфаркт міокарда;
• діарея;
• панкреатит;
• гіпокаліємія, гіпонатріємія;
• порушення функції печінки, цироз;
• хронічна ниркова недостатність;
• цукровий діабет;
• подагра (гіперурикемія);
• анемія;
• прийом серцевих глікозидів, аміноглікозидів або цефалоспоринів, кортикостероїдів або адренокортикотропного гормону (АКТГ);
• вагітність.

Умови продажу та зберігання

Торасемід необхідно зберігати в сухому недоступному для дітей місці при температурі не вище +25 градусів Цельсія. Термін придатності таблеток становить 24 місяці з моменту виготовлення лікарського засобу, після закінчення терміну придатності заборонено його застосування. Ліки продається в аптеках і відпускається тільки за рецептом, виданим лікарем, за наявними свідченнями.

Аналоги Торасеміда

На фармацевтичному ринку існує велика кількість аналогів препарату Торасемід за показаннями і способу дії, але з іншим активним речовиною. До таких лікарських речовин відносяться:

• Фуросемід (діюча речовина – фуросемід, виробник Болгарія);
• Буфенокс (буметанид, Росія);
• Урегіт (етакринова кислота, Угорщина)
• Лазикс (фуросемід, Індія).

Відео

Відгуки

Анастасія, 58 років

У мене артеріальна гіпертензія вже протягом 10 років. Зараз стали з’являтися набряки на обличчі і руках. Лікар сказала, що це через серцевої недостатності і прописала мені таблетки Торасемід. Препарат виявився не дорогий і дуже ефективний. Приймаю вже більше 2 років і все добре.

Юрій, 63 роки

В молодості я заробив собі цироз печінки. Вживав спиртне довгий час. Коли лікарі поставили цей діагноз, я був наляканий. З часом у мене почалися набряки, живіт почав рости (по УЗД виявили, що це асцит). Лікуючий лікар призначив постійно пити таблетки Торасемід. Він мені справді допоміг. Набряклість стала менше, об’єм живота зменшився.

Антоніна, 50 років

У мене ниркова недостатність. Прописували лікарі безліч різних сечогінних препаратів. Ефект був не довгий або прискорене сечовипускання не давало мені нормально жити. Натрапила в інтернеті на статтю Торасемід – інструкція із застосування, запитала у лікаря за нього, він призначив. Поки задоволена.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.