Валокордин — форма випуску, дозування, дія на організм, протипоказання та відгуки

При порушеннях сну, безсоння, поганому засипанні лікарі рекомендують пацієнтам приймати Валокордин. Цей комплексно діючий препарат розслабляючи діє на центральну нервову систему і допомагає швидше заснути, позбавитися від проблем зі сном. Ознайомлення з інструкцією щодо застосування медикаменту дозволить правильно використовувати засіб.

Що таке Валокордин

За прийнятою медичної класифікації, краплі Валокордин відносяться до заспокійливу (седативну) препаратів. Додатково він може застосовуватися в якості спазмолитика, тому що розслаблює гладку мускулатуру внутрішніх органів. Медикамент відрізняється комплексним складом – як активно діючих речовин заявлені фенобарбітал і этилбромизовалерианат.

Склад і форма випуску

З доданої до кожного флакону інструкції по застосуванню можна дізнатися детальний склад Валокордину в краплях:

Дія Валокордину

У малих дозах активні речовини складу чинять седативний та снодійний ефект, у високих – володіють наркотичною дією. Фенобарбітал-похідне барбітурової кислоти, пригнічує інгібіторну систему ретикулярної формації, здатний злегка знижувати тиск. Речовина всмоктується в шлунку, 35% дози зв’язується з білками плазми крові, інша частина фільтрується в нирках.

Реабсорбція фенобарбіталу відбувається при низькому рівні кислотності, а зворотна дифузія неможлива з-за лужності сечі. 30% речовини виділяється з сечею, частина окислюється в печінці. Тривале застосування препарату призводить до накопичення речовини в плазмі, ферменти печінки індукуються. Це призводить до прискорення процесу окислення фенобарбіталу.

Этилбромизовалерианат має седативну і спазмолітичну властивості, діє подібно синергисту фенобарбіталу, тобто забезпечує швидке настання ефективності. Речовина вивільняє в організмі бор, який повільно виділяється з організму. Тривале застосування медикаменту загрожує хронічною інтоксикацією бором. Олії м’яти перцевої і хмелю надають рефлекторне, вазодилатуючу та спазмолітичну дії.

Показання до застосування

Головною метою використання медикаменту є усунення порушення засинання. Крім цього, показаннями до застосування препарату є:

• безсоння, серцево-судинна кардіалгія;
• синусова тахікардія, невротичні стани;
• болі в серці, ішемія серцевого м’яза;
• вегетативна лабільність, підвищена дратівливість;
• іпохондричний синдром;
• ранні стадії артеріальної гіпертензії;
• спазм мускулатури органів шлунково-кишкового тракту (кишкові, жовчні коліки);
• тривожність, обумовлена психосоматичними явищами;
• розлади мозку, неврози, що супроводжуються відчуттям страху.

Як приймати Валокордин

Препарат приймають внутрішньо перед прийомом їжі по 15-30 крапель. Попередньо їх розчиняють в 30-50 мл води, повторюють 2-3 рази/день. При тахікардії разова доза може збільшуватись до 40-50 крапель. Дітям показано 3-15 крапель/добу. Дозування для дитини залежить від віку та клінічної картини захворювання. Курс прийому розчину визначається лікарем.

Через скільки діє Валокордин

Лікарі відзначають, що медикамент починає діяти дуже швидко. Це обумовлено миттєвим всмоктування активних компонентів з шлунка. При прийомі натщесерце властивості Валокордину починають розкриватися через кілька хвилин. Аналогічно швидко спостерігаються побічні реакції при індивідуальній непереносимості, тому під час лікування варто уважно спостерігати за хворим.

На ранніх стадіях гіпертонічної хвороби Валокордин може використовуватися для зниження тиску. Він розширює судини, знімає спазми, збільшує просвіт між судинними стінками. При низькому тиску медикамент використовувати заборонено, оскільки він може погіршити стан пацієнта і призвести до критичних симптомів при перевищенні рекомендованого дозування.

Особливі вказівки

Беручи Валокордин, потрібно звернути увагу на деякі вказівки інструкції. Витяги з пункту особливих вказівок:

• препарат знижує концентрацію уваги та швидкість психомоторних реакцій, тому на період лікування слід дотримуватися обережності при водінні автомобіля і управлінні механізмами;
• якщо після прийому ліків біль в області серця не проходить, зверніться до лікаря, щоб виключити ризик гострого коронарного синдрому;
• препарат з обережністю використовується при гіперкінезах, гіпертиреозі, гіпофункції надниркових залоз, серцевій недостатності, тяжкій артеріальній гіпотензії, постійних болях, гострих інтоксикаціях ліками;
• тривала терапія Валокордином не рекомендується через небезпеку розвитку медикаментозної залежності, накопичення брому і розвитку отруєння цією речовиною.

Валокордин при вагітності

Препарат з обережністю призначається лікарями при вагітності і лактації, тому що фенобарбітал і бром можуть чинити негативний вплив на плід і новонародженого. Якщо потенційна користь для матері перевищуватиме можливий ризик для малюка, лікар дозволить використання медикаменту, але буде ретельно контролювати всі життєві показники.

Лікарська взаємодія

Деякі комбінації крапель Валокордин з лікарськими засобами небажані із-за ризику розвитку токсичності. Ризиковані поєднання:

• засоби, що пригнічують центральну нервову систему, взаємно підсилюють седативно-снодійну дію препарату, що загрожує зупинкою дихання;
• фенобарбітал прискорює метаболізм похідних кумарину, антибіотиків, сульфаніламідів, посилює дію анальгетиків, нейролептиків, анестетиків, транквілізаторів, підвищує токсичність метотрексату;
• при спільному використанні послаблюється ефективність Метронідазолу, непрямих антикоагулянтів, трициклічних антидепресантів;
• інгібітори моноаміноксидази пролонгують ефект фенобарбіталу, Рифампіцин послаблює його дію;
• нестероїдні протизапальні засоби призводять до виразці шлунка і кровотеч;
• небажані комбінації Валокордину з тиреоїдними гормонами, Доксицикліном, протигрибковими препаратами групи азолів, Хлорамфеніколом, Гризеофульвіном, пероральними контрацептивами, стимуляторами і глюкокортикостероїдами – зважаючи на ослаблення дії.

Сумісність з алкоголем

Заборонено поєднувати Валокордин з алкоголем, тому що вони обидва розщеплюється в печінці. У складі препарату міститься етанол, тому на печінку припадає подвійне навантаження. Етиловий спирт збільшує дію фенобарбіталу і підвищує токсичність інших компонентів. Можливими проблемами поєднання двох компонентів стають хворобливі коліки, пригнічення діяльності центральної нервової системи, сильна збудливість або загальмованість. Людина раптово засинає, з’являється сильний тремор кінцівок.

Побічні дії

Застосування Валокордину тягне за собою прояв побічних ефектів. Поширеними є:

• сонливість, запаморочення, алергічні реакції;
• зниження концентрації уваги, депресія, апатія;
• риніт, кон’юнктивіт, геморагічний діатез;
• хронічне отруєння бромом, лікарська залежність, астенія;
• слабкість, порушення координації рухів;
• ністагм, атаксія, галюцинації;
• збудження, безсоння, стомлюваність, сповільненість реакцій;
• головні болі, остеогенез, рахіт, остеопенія, остеопороз;
• нудота, блювання, запор, тяжкість в епігастрії;
• агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія, брадикардія;
• пониження тиску, кропив’янка, ангіоневротичний набряк;
• висипання на шкірі, свербіж, акне, сльозотеча, занепокоєння.

Передозування

Симптомами гострого передозування барбітуратами є запаморочення, втома, глибокий сон (пацієнта важко розбудити), набряк обличчя, висип, свербіж. Важке отруєння проявляється тканинною гіпоксією, комою, прискореним серцебиттям, аритмією. Може статися судинний колапс, втратити рефлекси. При відсутності лікування розвивається набряк легенів або дихальний параліч, що призводить до смерті. Тривале застосування Валокордину веде до отруєння бромом, виявляється сплутаністю свідомості, атаксією, апатією, депресією, застудою і акне.

Лікування передозування полягає в стабілізації і нормалізації дихання, кровообігу в умовах стаціонару. Пацієнту роблять штучне дихання, шок усувають введенням плазмозамінників. Для промивання шлунка використовують активоване вугілля та сульфат натрію. Можна провести форсований діурез, гемодіаліз, гемоперфузию. Прискорює виведення брому розчин столової солі з салуретическими засобами. При реакціях гіперчутливості показані антигістамінні препарати.

Протипоказання

Валокордин з обережністю призначають при вагітності, лактації. Протипоказаннями для його прийому стають:

• підвищена чутливість до компонентів;
• тяжка печінкова або ниркова недостатність;
• порфирія, цукровий діабет;
• депресивний стан, міастенія;
• алкоголізм, медикаментозна, наркотична залежність;
• респіраторні захворювання із задишкою, обструктивним синдромом;
• виражена артеріальна гіпотензія;
• гострий інфаркт міокарда.

Умови продажу та зберігання

Препарат відпускається без рецепта, зберігається протягом п’яти років при температурі до 25 градусів далеко від дітей.

Аналоги

Повних аналогів Валокордину за складом не існує, виділяють тільки приблизні синоніми з тими ж активними речовинами. До замінників можна віднести кошти з схожим дією. Аналоги препарату:

• Барбовал – містить ментол в ефірі, випускається в краплях і капсулах;
• Валекард – краплі і таблетки зі схожим складом;
• Корвалкапс – капсули з підвищеним процентним вмістом діючих компонентів;
• Дарвілол, Кардитаб, Корвалол, Корвалдин, Корвалтаб, краплі Морозова – недорогі аналоги кошти.

Відгуки

Марія, 45 років

Я погано сплю, тому на ранок відчуваю себе втомленою і розбитою. Подруга порадила приймати Валокордин для сну за кілька хвилин до засипання. Я спробувала і оцінила, препарат дійсно полегшує засинання, на наступний день не викликає сонливості, прокидатися з ним легко. Буду брати пару раз в тиждень, частіше небажано.

Сергій, 37 років

На останньому медичному огляді мені поставили діагноз «початкова стадія артеріальної гіпертензії» і порадили приймати Валокордин для зниження тиску. Його не можна пити довго, тому я вирішив, що краще знайти аналог Валокордину для постійного застосування. Не хочу, щоб ліки викликало залежність та звикання.

Ірина, 49 років

У моєї мами проблеми з серцем, воно прискорено б’ється, іноді болить. Якщо виникають гострі напади болю, я капаю їй Валокордин. 30 крапель вистачає, щоб ліки подіяло миттєво і допомогло зняти дискомфорт. Я не лікую її тільки цим засобом, чула, що він викликає залежність і може призвести до тяжкого отруєння.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.