Венлафаксин — показання до застосування препарату, побічні дії, аналоги та відгуки

Кожна людина час від часу переживає важкі моменти в житті. Сильні особистості легко долають неприємності і труднощі, а інші люди відчувають великий стрес або впадають в депресію. Нестабільний психічний стан заважає нормально жити, негативно відбивається на здоров’ї. Щоб допомогти пацієнтам побороти почуття пригніченості й страху, лікарі призначають спеціальну терапію, основу якої становить прийом антидепресантів. Ефективним серед даної групи ліків є Венлафаксин.

Інструкція щодо застосування Венлафаксину

Препарат відноситься до групи антидепресантів – засобів, здатних усувати відчуття тривоги, страху, безнадії і інші відхилення від норми психологічної стабільності. Ефект від використання Венлафаксину очевидний, препарат отримав багато позитивних відгуків від пацієнтів, але приймати таблетки і встановлювати дозування самостійно не можна. Інструкція щодо застосування Венлафаксину свідчить, що відпускається медикамент тільки за рецептом.

Склад і форма випуску

  • Ліки (торгове найменування Венлафаксин, Венлафаксин Ретард) випускається в 2 формах:
  • Таблетки. Довгасті (плоскоциліндричні), вкриті плівковою оболонкою білого або злегка мармурового кольору. З одного боку на поверхні таблетки по центру є розділювальна ризику.
  • Капсули. Покриті червоною або світло-рожевою оболонкою.

Препарат випускається в картонних упаковках, у кожній від 1 до 5 блістерів, налічують – по 10 таблеток(капсул) в 1 блістері.

Форма випуску Діюча речовина, мг на 1 таблетку Допоміжні речовини
Таблетки венлафаксину гідрохлорид – 37,5 або 75
  • Мікрокристалічна целюлоза;
  • Крохмаль прежелатинізований;
  • Діоксид колоїдний (аеросил) кремнію;
  • Тальк;
  • Стеарат магнію.
Капсули венлафаксину гідрохлорид – 150

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Препарат Венлафаксин (Venlafaxine) відноситься до групи медикаментів, які показані для усунення депресивного стану. Лікарський засіб має унікальний хімічний склад, який значимо відрізняється від інших груп антидепресантів. Воно є рацемической комбінацією двох стереоизомеров, є дзеркальними відображеннями.

Потрапляючи всередину організму, діючий компонент ліки активізує вироблення в ЦНС нейромедіаторів – речовин, які відповідають за здатність позитивно сприймати навколишнє середовище, менше реагувати на подразники. В залежності від кількості активної речовини Венлафаксин та його основний метаболіт впливає на зворотне захоплення серотоніну (при прийомі 125 мг ліки), норадреналіну (при дозі 225 мг) і дофаміну (добова норма – 375 мг).

Венлафаксин не надає миттєве вплив на психічний стан або нервову систему, він діє поступово і має накопичувальне властивість. Для досягнення позитивних результатів терапія медикаментом повинна бути тривалою. Ліки добре всмоктується при пероральному прийомі. Після першого застосування максимальне засвоєння досягається через 2-4 години, а всмоктування метаболіту – через 3-4 години. Якщо приймати ліки багаторазово рівновагу всмоктування досягається через 3 дні.

Показання до застосування

Препарат Венлафаксин призначаються при наступних порушеннях:

  • депресивний стан;
  • тривожні розлади, невроз;
  • лікуванні діабетичної полінейропатії;
  • напади панічних атак;
  • соціальні фобії;
  • як допоміжний засіб для комплексного лікування мігрені;
  • профілактика рецидивів депресивного розладу.

Спосіб застосування і дозування

Дозування та кратність прийому ліків визначається виключно медичним фахівцем. При призначенні лікар повинен вивчити анамнез хворого, оцінити психічний стан. Прийом медикаменту здійснюється перорально, в одне і теж час доби, одночасно з прийомом їжі. Препарат необхідно запивати невеликою кількістю рідини. Розжовувати таблетки, ділити їх на кілька прийомів, розчиняти у воді – заборонено. Тривалість терапії становить від 6 до 12 місяців. Лікар може поступово збільшувати дозу.

Схема прийому лікарського засобу наступна:

  • Початкова доза для дорослих (18-59 років) пацієнтів становить 75 мг, розподіляється на 2 прийоми на день (по 37,5 мг) Якщо Венлафаксин добре переноситься, через 2 тижні терапії добову дозу можна збільшити до 150 мг або 225 мг. При клінічній потреби, у зв’язку з ускладненням симптоматики, збільшення дозування можливо в більш короткі терміни (через 4 дні лікування). Максимальна денна доза ліків (375 мг) призначається тільки в умовах стаціонарного спостереження. Після поліпшення клінічної картини добове кількість прийнятого ліки скорочують.
  • З метою профілактики виникнення рецидивів лікар призначає мінімальні добові дози (37,5 мг) препарату.
  • При легкій нирковій або печінковій недостатності доза препарату становить 75 мг на добу, при помірній – дозу зменшують на 25-50%.
  • Літнім людям призначають найменшу ефективну дозу, за умови, що пацієнт не має яких-небудь хронічних або гострих недуг. Підвищення норми можливе після ретельного медичного обстеження і постійного спостереження лікаря в умовах стаціонару.
  • При депресії. Стандартна добова доза – 75 мг (одноразовий прийом), при вираженій депресії – 150 мг один раз на день.
  • Тривожні розлади і фобії – добова доза 75 мг одноразово, якщо через 2 тижні настане поліпшення стану, дозу підвищують до 150 мг щодня.
  • Профілактика рецидивів. Ліки ефективно діє при тривалому лікуванні: при соціальної фобії – до 12 місяців, тривожних розладах – до 6 місяців, гострі епізоди депресії – від 6 місяців. Дозування засобу при профілактиці аналогічна дозам, які призначають пацієнтам для терапії конкретного емоційного захворювання. Необхідний регулярний контроль ефективності тривалої терапії препаратом пацієнт повинен проходить обстеження через кожні 2-3 місяці.
  • Перехід з таблеток на капсули. Хворі, які страждають депресією, можуть після нетривалої терапії таблетками, перейти до прийому капсул пролонгованої дії з коригуванням дози.

Одноразовий прийом таблеток не забезпечує терапевтичний ефект, а різка відміна лікування може сильніше посилити ситуацію – погіршити психічний стан хворого, привести до появи суїцидальних нахилів. Рекомендовано припиняти прийом препарату шляхом поступового зниження дози. Тривалість періоду зниження дозування залежить від величини норми ліки, тривалості лікування та індивідуальних особливостей і чутливості пацієнта. При курсі терапії від 6 тижнів, період скасування таблеток становить не менше 14 днів.

Лікарська взаємодія

Протипоказаний одночасний прийом Венлафаксину з інгібіторами МАО (Вориконазол, Саквінавір, Ритонавір Кетоконазол, Атазанавір). Проводити лікування Венлафаксином рекомендовано через 14 днів після терапії інгібіторами. При спільному прийомі або порушення перерви між цими двома ліки можуть спостерігатися побічні явища у вигляді нудоти, пітливості, нудоти, лихоманці, судомних нападів.

Особливу обережність слід дотримуватись при поєднанні Велтафаксина з препаратами, що впливають на ЦНС, так як досвід застосування Венлафаксину в цих умовах мало вивчений:

  • Літій, Клозапін, Метопролол. Комплексне застосування підвищує концентрацію останніх перерахованих препаратів у крові, що загрожує виникненням несприятливих ефектів;
  • Ритонавір, Кларитроміцин, Кетоконазол, Ітраконазол – підвищується концентрація Венлафаксину в плазмі крові;
  • Іміпрамін, Діазепам, Рисперидон – фармакокінетика препаратів та їх метаболітів не змінюється;
  • Галоперидол. Його дія може посилитися;
  • Препарати, що містять етанол. Відбувається пригнічення психомоторної активності.

Крім того, не слід поєднувати препарат з такими ліками або процедурами:

  1. Проведенням електросудомної терапії. Можуть виникати епілептичні напади.
  2. Медикаментами, які впливають на серотониновую передачу (Трамадол, Суматриптан, Сибутрамін) – є ризик виникнення тривалих судом, серотонінового синдрому.
  3. Препаратами, що впливають на функцію тромбоцитів, згортання крові (ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні медикаменти, Варфарин) – підвищується ймовірність розвитку кровотечі.

Не чинить негативного впливу комплексне лікування Венлафаксином з:

  • Антигіпертензивними та протидіабетичними засобами.
  • Цимедином. Пригнічує метаболізм Венлафаксину, але суттєво не впливає на його перетворення в ОДВ.

Ні в якому разі не можна протягом курсу прийому ліків вживати алкогольні напої.

Побічні дії

Суттєві негативні ефекти проявляються рідко, частіше препарат переноситься добре. При порушенні інструкції по застосуванню можуть спостерігатися такі негативні наслідки:

  • Загальний стан. Хронічна втомлюваність, слабкість, набряк Квінке, озноб, анафілактичні прояви.
  • З боку ЦНС. Часті головні болі, тремор, незвичайні сновидіння, гіпертонус, запаморочення, сухість у тру, порушення сну, зниження лібідо, ступор, м’язові спазми, парестезія, іноді виникають апатія, порушення рівноваги, галюцинації, епілептичні припадки, психомоторне збудження, агресія, сплутана свідомість, суїцидальні думки.
  • З боку ШКТ. Блювання, нудота, запор, анорексія, у поодиноких випадках – гепатит, панкреатит.
  • Дихальна система. Бронхіт, позіхання, біль у грудях, задишка.
  • Серцево-судинна система. Артеріальна гіпертензія, шлуночкова тахікардія, гіпотонія, непритомність, фібриляція шлуночків.
  • Система кровопостачання. Екхімози (крововилив в шкіру), тромбоцитопенія, шлунково-кишкові кровотечі, нейтропенія.
  • Обмін речовин. Втрата ваги тіла, гіпонатріємія, підвищення рівня холестерину.
  • Сечостатева система. Аноргазмія, порушення еякуляції, імпотенція, утруднене сечовипускання, порушення менструального циклу, нетримання сечі.
  • Органи почуттів. Порушення акомодації, фокусування зіниці, смакових відчуттів, сухість ока, шум або дзвін у вухах.
  • Шкірний покрив. Пітливість, висипання, еритема, кропив’янка, свербіж.
  • Опорно-рухова система. Рабдоміоліз.

При зміні дози ліків або різкому припиненні його прийому може спостерігатися прояви синдрому відміни:

  • порушення сну (безсоння, сонливість, важке засинання, переривчастий сон, незвичайні сновидіння);
  • тривожність;
  • сплутаність свідомості;
  • підвищене потовиділення;
  • сухість у роті;
  • парестизия;
  • діарея;
  • блювання;
  • зниження апетиту;
  • підвищена нервова збудливість.

Передозування

При підвищенні денної норми Венлафаксину може спостерігатися передозування, що проявляється наступними симптомами:

  • судорожне стан;
  • порушення свідомості (сонливість, коми);
  • занадто низький або високий артеріальний тиск;
  • ажитація(сильне емоційне збудження);
  • брадикардія;
  • діарея,
  • запаморочення;
  • блювотні пориви;
  • мідріаз (розширення зіниці);
  • тахікардія.

Передозування ліками в поєднанні з іншими психотропними медикаментами або алкоголем дуже небезпечна, є велика ймовірність летального результату. Венлафаксин не має антидотів, тому необхідно терміново викликати медиків і зробити наступні дії:

  • промити шлунок без блювоти – прийняти сорбент (активоване вугілля). Якщо немає ризику аспірації блювотних мас — випити більше літра солоної води, слабкий розчин марганцівки або харчової соди.
  • До приїзду лікарів стежити за роботою життєво важливих функцій організму (дихання, ритм серця, кровообіг).

Протипоказання

Ліки не рекомендовано до застосування:

  • при важких порушення в роботі нирок або печінки;
  • вагітним жінкам та матерям, які годують груддю (активна речовина та його метаболіт скріплюється з білками крові, тому може потрапити в молоко);
  • дітям до 18 років;
  • при підвищеній чутливості до компонентів ліки.

З обережністю приймають Венлафаксин при:

  • одночасному лікуванні діуретиками, препаратами для зниження ваги;
  • гіпонатріємії;
  • маніакальному стані;
  • артеріальної гіпертензії;
  • суїцидальних думках;
  • схильності до кровотеч з боку слизової або шкірних покривів;
  • нестабільної стенокардії;
  • одночасному призначенні інгібіторів МАО;
  • нещодавно перенесеному інфаркті міокарда;
  • закритою глаукомі;
  • аритмії.

Умови продажу та зберігання

Зважаючи великого переліку побічних ефектів препарат не призначений для самолікування і самопризначення, тому він продається тільки за рецептом. Зберігати ліки слід подалі від дітей і сонячного світла місці. Термін придатності – не більше 3 років.

Аналоги Венлафаксину за принципом дії основного речовини:

  • Алвента;
  • Велаксин;
  • Венлаксор;
  • Велафакс;
  • Венсуэрт;
  • Дапфикс;
  • Венлифт ОД;
  • Ньювелонг;
  • Ефевелон.

Відео

Відгуки

Олена, 45 років

2 роки тому у мене відбулися серйозні проблеми (хвороба сина, розлучення), які ввели мене в депресивний стан. Тоді мені не хотілося жити, тому сестра наполягла, щоб я звернулася до фахівця. Лікар призначив 6 місячне лікування Венлафаксином. Після повного курсу лікування стан прийшло в норму, побічних дій не відчула.

Ілона, 25 років

Рік тому почала помічати за собою, що у мене з’являються постійні напади панічного страху, тривоги. Не могла нормально спати, часто боліла голова, все дратувало. Звернулася до психотерапевта, який прописав мені Венлафаксин. Через півроку терапії відчуваю себе добре, сон нормалізувався, нападів більше не було.

Анастасія, 38 років

Брала Венлафаксин від депресії. У перші тижні терапії була дуже засмучена побічними явищами ліки – нудота, блювання, запаморочення, вночі снилися страшні сни. Хотіла відмовитися від прийому препарату, але через 3 тижні стали з’являтися поліпшення, а через 6 місяців депресивний стан зникло.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо