Видалення поліпів у кишечнику — підготовка, резекція, відновлення

Доброякісні новоутворення на стінках кишечника, або поліпи, за офіційною статистикою з вірогідністю в 30% перероджуються в ракову пухлину. З цієї причини навіть поодинокі невеликі явища, на думку лікарів, підлягають негайному видаленню. Як це здійснюється і кому операція заборонена?

Кому показано видалення поліпів

Епітеліальне утворення невеликого розміру, що виникає на стінці кишечника при порушеннях регенерації тканини, вважається найбезпечнішим: лише 1% таких поліпів (гіперпластичні) схильні перетворюватися в злоякісну пухлину. Якщо воно менше 1 см, не росте, не перекриває просвіт кишечника, лікування буде консервативним. Всі інші випадки переважно передбачають видалення поліпів, але особливо часто призначення на операцію отримують пацієнти з наступними станами:

Як виконується операція з видалення поліпа прямої кишки

Вибір типу хірургічного втручання залежить від клінічної картини патології, індивідуальних особливостей пацієнта. Найвживанішими операціями для усунення поліпів є:

• електроексцизія поліпа (ендоскопічна);
• трансанальне висічення (альтернатива ендоскопії);
• лапароскопія;
• сегментарна резекція (часткове видалення кишечника).

Важливо: при будь-якому методі видалення поліпозних новоутворень їх частина відправляється на гістологічне дослідження для постановки остаточного діагнозу. При виявленні схильності поліпа до малігнізації, видається призначення на сегментарну резекцію кишечника. Після всіх операцій, крім ендоскопічного втручання через анальний отвір, пацієнт кілька днів залишається в стаціонарі.

Ендоскопічна поліпектомія

Малоінвазивний метод усунення невеликих новоутворень передбачає проведення операції під місцевою анестезією. Реабілітація швидка, обмежень по харчуванню менше, ніж при інших способах хірургічного втручання. Поліпектомія кишечника здійснюється ендоскопічними інструментами, що вводяться через анальний отвір. Методів ендоскопічної поліпектомії три:

• Електрокоагуляція – зрізання поліпа проводиться за допомогою струму, тому рана відразу припікається і закривається. За необхідності її додатково обробляють електродом. Після лікар прибирає віддалений поліп.
• Висічення – здійснюється щипцями, які використовуються тільки для великих новоутворень (якщо накинути петлю не можна).
• Лазерне видалення – поліп випалюється за 30 хвилин або менший час, рана загоюється швидше, але лазер не залишає матеріалу для вивчення характеру новоутворення. На ободовій стінці і в сліпій кишці через небезпеку пошкодження самого органу метод не застосовується.

Лапароскопія

При новоутвореннях завбільшки більше 2,5 см втручання через анальний прохід не проводиться: лікарі в цьому випадку вибирають лапароскопію. Вона передбачає розрізи в очеревині величиною до 1,5 см, через які вводяться ендоскоп та інші хірургічні інструменти. Загальний принцип проведення той же, що при поліпектомії через задній прохід, але пацієнтові роблять загальний наркоз. Реабілітаційний період довгий.

Лапаротомія

При неприпустимості (неефективності) лапароскопії та ендоскопії призначається лапаротомія: видалення новоутворення через поздовжній розріз скальпелем або електричним ножем стінки ураженого органу. Операція проводиться під загальним наркозом. Локалізація поліпа виявляється на дотик, після його видалення та частини прилеглих тканин слизової накладаються шви на кишкову і черевну стінки. Реабілітація пацієнта відбувається в стаціонарі, під контролем лікарів.

Резекція

Видалення частини кишечника разом з множинними утвореннями призначається в рідкісних випадках: при високому ризику малігнізації, наявності декількох ділянок поліпозу. Здійснюється операція під загальним наркозом і потребує тривалої реабілітації.

Хірургічне втручання проводять через розріз очеревини, схема залежить від локалізації поліпів:

• Верхня передня резекція – поліпи вище ануса на 12 см, необхідне видалення ділянок прямої і сигмовидної кишки, краї зон, що залишилися зшиваються. Функціонування репродуктивної, сечовидільної систем і кишечника зберігається повністю.
• Черевно-анальна – поліпи вище ануса на 4-6 см, проводиться видалення прямої кишки і ділянки сигмовидної, анального проходу, ставиться на 2-3 місяці тимчасова стома: штучний отвір, що сприяє виходу вмісту кишечника. Для поліпів на відстані 6-12 см схема схожа, але задній прохід не вирізається.
• Черевно-промежинна – показано видалення ділянки сигмовидної кишки і м’язів тазового дна, повністю прямої кишки, анального проходу. Для компенсації ліквідованих зон формується постійна стома.

Підготовка

За кілька днів до видалення поліпозних утворень пацієнт надає лікареві список препаратів, які він приймає, щоб виключити ліки, що розріджують кров, оскільки вони можуть спровокувати важку кровотечу. Основний підготовчий період починається за добу до операції і вимагає:

• За день випити велику кількість води (3,5 л) для запуску очищення кишечника.
• Вживати тільки рідку їжу, пюре.
• Після 18 години вечора нічого не їсти і прийняти проносне.
• Перед сном зробити клізму для очищення кишечника.

Післяопераційне відновлення

Реабілітація після видалення поліпозних новоутворень першочергово передбачає дієту, спрямовану на зниження навантаження на кишечник. Складається вона з 3-х етапів:

1. Перші 24 години голодування, після чого пацієнту дають 50 мл чистої води. Слідом дозволений компот, овочевий бульйон в аналогічному обсязі. Ще через 12 годин дають рисовий відвар, кисіль або курячий бульйон, відвар шипшини.
2. На 4-ту добу при хорошому самопочутті і відсутності болю в кишечнику дозволяють пацієнтові рідкі каші, парове суфле з курки або індички, слизові круп’яні супи (вівсянка, рис, пшоно), зварені некруто яйця. Після кожного нового продукту відстежують стан травного тракту.
3. Після виписки із стаціонару 4 місяці пацієнт дотримується лікувальної дієти, спрямованої на нормалізацію стільця і мінімізацію навантаження на кишечник. Харчування протягом тривалого часу дробове, маленькими порціями, по годинах, з великою кількістю рідини і без жирних продуктів, кислих, гострих, бобових, сирих овочів (їх можна відварити/запекти).

Крім дієти для успішної реабілітації дотримується сувора заборона на алкоголь, куріння, важка фізична праця. Заборонено довго перебувати під сонцем, допускати перегрівання або переохолодження.

Важливо: після видалення поліпів протягом 2-х років може статися рецидив, тому раз у квартал або півріччя слід показуватися лікареві.

Після закінчення цього терміну – щорічно. У реабілітаційному періоді можуть виникнути ускладнення – кровотечі, пошкодження кишкової стінки, ентероколіт, інфікування, калові камені, які мають такі симптоми:

• зміна кольору випорожнень (потемніння), поява крові в калових масах;
• часті запори;
• тягнучі болі в животі, відчуття тяжкості;
• нудота, блювання, погіршення самопочуття (загальна клінічна картина інтоксикації);
• набряк, гіперемія (почервоніння шкіри) біля анального проходу;
• лихоманка (висока температура), озноб.

Відео

Відгуки

Аріна, 34 роки

З початком непрохідності кишечника на тлі появи поліпів дали направлення на колоноскопію, де провели їх видалення ендоскопом. Робили з місцевою анестезією, сильного болю не відчула, але неприємно. Операція швидка, реабілітація коротка, тільки стілець рідким тиждень був.

Олена, 40 років

З діагнозом «множинний поліпоз» мене направили на сегментарну резекцію. Робили верхню черевну, тому стому, яку я боялася, ставити не довелося. Операція довга, під загальним наркозом, після ще майже 2 тижні пролежала в стаціонарі, але обійшлося без ускладнень. Пройшов рік, поки поліпи знову не з’явилися.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.