Вода для ін’єкцій — спосіб застосування, вимоги, побічні ефекти

Багато лікарські препарати, призначені для ін’єкцій, потрібно попередньо розчинити або розбавити до потрібної концентрації. З цією метою використовують універсальний розчинник – воду. Для застосування в медичних цілях, вона повинна відповідати певним вимогам. Вода для ін’єкцій, на відміну від фізіологічного розчину, до складу якого входить натрію хлорид, являє собою дистильовану, стерильну воду, оброблену певним чином.

Що таке вода для ін’єкцій

Рідина для ін’єкцій може використовуватися в якості основного носія препарату (парентерального застосування) або як розбавляють агент для інфузійних та ін’єкційних розчинів з невідповідною концентрацією. Вода випускається у формі ампул з скла або полімерного волокна різноманітного обсягу наповнення. Призначена, зокрема, для зовнішнього застосування: змочування перев’язного матеріалу, промивання ран та слизових оболонок. В ін’єкційній воді замочують і промивають медичні інструменти в процесі стерилізації.

Склад

Стерильна вода не має смаку, кольору і запаху. Спеціальним чином склад води для ін’єкцій очищається від усяких включень: газів, солей, біологічних складових, а також будь-яких мікродомішок. Цього досягають в два етапи. Перший – очищення методом зворотного осмосу, в процесі якого з води виділяють органічні включення. Другий – дистиляція: рідина переводять в стан пари, а потім повертають їй первісну форму. Таким способом домагаються її максимальної чистоти. Ін’єкційна вода не має фармакологічної активності.

Свідчення

Застосовується для приготування стерильних ін’єкційних розчинів з сухого речовини (порошків, концентратів, лиофилизатов). Може використовуватися для приготування інфузій для підшкірного, внутрішньовенного та внутрішньом’язового введення. Дозування і спосіб застосування визначається лікарським препаратом, який належить розводити (ці особливості виробник прописує в інструкції до медикаменту). Єдине універсальне правило – вода повинна використовуватися в асептичних умовах з моменту розкриття ампули аж до наповнення шприців.

Протипоказання

Хоча вода вважається універсальним розчинником, існують препарати, які передбачають використання іншого типу рідини. Наприклад, фізрозчину, масляних розчинників і т. д. Такого роду особливості обов’язково прописуються в інструкції до разбавляемому лікарського засобу. Ін’єкційну рідина не можна змішувати з препаратами для зовнішнього застосування, оскільки для них застосовується розчинник іншого типу.

Вимоги до води для ін’єкцій

Показник pH у ін’єкційної води має бути не вище 5,0-7,0. Концентрація мікроорганізмів в 1 мл – не більше 100. Вона повинна бути апірогенної (позбавленої речовин, що викликають підвищення температури при ін’єкційному введенні рідини в організм), з нормованим вмістом аміаку. У воді, яка відповідає вимогам, неприпустимо наявність у її складі сульфатів, хлоридів, важких металів, кальцію, нітратів, діоксиду вуглецю і відновлюють речовин.

Інструкція із застосування води для ін’єкцій

Дози та швидкість введення повинні відповідати інструкції з медичного застосування розлучуваності препарату. Змішуючи ін’єкційну воду з порошком або концентратом, слід вести пильний візуальний контроль за станом одержуваної рідини, оскільки можлива фармацевтична несумісність. Поява будь-якого осаду повинно стати сигналом до скасування використання суміші. Низький осмотичний тиск не допускає пряме внутрішньосудинне введення ін’єкційної води – є ризик гемолізу.

Термін зберігання препаратів типу ін’єкційної води – не більше 4 років (дата випуску обов’язково вказується виробником на упаковці). Умови зберігання рідини визначені температурним режимом від 5 до 25 градусів. Не допускається заморожування препарату. Після розкриття ампули, вона повинна бути використана протягом 24 годин. При цьому її зберігають у стерильних умовах. В аптеках засіб відпускається за рецептом.

Чим замінити

Нерідко ін’єкційна рідина може бути замінена фізіологічним розчином або розчином 0,5% новокаїну (застосовується для розведення антибіотиків та деяких физпрепаратов, введення яких супроводжується хворобливими відчуттями). Однак такого роду заміна допустиме лише тоді, коли така можливість прописана в інструкції до разводимому лікарського засобу. Якщо ніяких додаткових рекомендацій з цього приводу немає, про можливості замінити воду іншими рідинами слід проконсультуватися з аптечним провізором або лікуючим лікарем.

Відео