Ультоп — застосування, аналоги і відгуки про ліки

Лікарський засіб Ультоп призначене для пригнічення продукції шлункового соку, зниження рівня базальної і стимульованої секреції, незалежно від природи їх виникнення. Діюча речовина в препараті — омепразол, з допомогою утворюються зв’язків пригнічує сильне виділення шлункового соку. Ліки Ультоп не виявляє активного впливу на нервову систему, гістамінові рецептори. Препарат належить до противиразкових засобів, являє собою інгібітор Н+-К+-АТФ-ази (протонної помпи).

Інструкція по застосуванню Ультопа

Препарат бореться зі складними захворюваннями. Без призначення в аптеці вам його не продадуть, але вивчення інструкції по застосуванню необхідно. Ознайомившись з протипоказаннями, показаннями, складом, формою випуску, побічними ефектами і іншим, ви будете впевнені, що ліки не зашкодить, не погіршить стан, адже краще попередити розвиток ускладнень, ніж лікувати їх.

Склад і форма випуску

Існують дві форми випуску Ультопа: желатинові капсули, ліофілізат для приготування розчину. Пелети капсул мають біло-рожевий чи жовто-білий колір. Капсули випускаються по 7 штук у блістері, 2-4 блістери у пачці або по 14, 28 штук в поліетиленовому пеналі. Ліофілізат являє собою порошкоподібну масу білого кольору. Дана форма випускається у флаконі по 40 мг.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Омепразол, діюча речовина Ультопа, гальмує виділення соляної кислоти, блокуючи фермент Н+-К+-АТФ-азу, що призводить до зменшення рівня кислотності в шлунку. Після прийому внутрішньо препарат починає діяти через 1 ч. Максимальна концентрація досягається через 2 години. З припинення прийому кислотопродукция відновлюється через 3-5 діб. У хворого виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, діючий компонент підтримує кислотність на рівні pH 3 17 годин.

Біодоступність омепразолу становить 30-40%, з білками він здатний зв’язуватися на 90%. Активна речовина швидко абсорбується в ШЛУНКОВО-кишкового тракту, метаболізується в печінці. Виділяється нирками на 70-80% і з жовчю на 20%. У літніх людей спостерігається зменшення виведення та збільшення біодоступності, яка досягає 100% при печінковій недостатності.

Показання до застосування

Спектр призначення у капсул і лофилизата широкий. Ультоп призначають при:

• виразці 12-палої кишки;
• гастриті;
• загострення виразки шлунка;
• ерозивно-виразковому езофагіті;
• невиразкову диспепсії;
• гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
• появі бактерії Helicobacter pylori;
• дуоденіт;
• синдромі Золлингераэллисона.

Спосіб застосування і дозування

Приймати препарат необхідно внутрішньо до їди, запиваючи водою. Капсули пити цілими, не розжовуючи. Доза і тривалість лікування залежить від виду захворювання, ступеня його вираженості і особливостей організму. Початкова доза — 20 мг на добу, якщо хвороба прогресує, можливе збільшення до 40 мг. Для профілактики виразок і ерозій призначається 10 мг. Курс лікування триває 4-8 тижнів. Для ерадикації, тобто знищення Helicobacter pylori препарат призначають пити з антибіотиками.

Особливі вказівки

Перед початком курсу необхідно виключити злоякісний процес, особливо при виразці. Якщо виникли труднощі з проковтуванням капсул, після її розтину ліки можна розсмоктати та проковтнути. При цирозі печінки кількість препарату за добу не повинна перевищувати 20 мг. Не рекомендується приймати при синдромі мальабсорбції глюкози або галактози, дефіцит сахарози, изомальтозы.

Лікарська взаємодія

Омепразол підвищує концентрацію і знижує виведення Діазепаму, антикоагулянтів непрямої дії, Фенітоїну. Ультоп знижує абсорбцію ампіциліну, кетоконазолу, солей заліза, ефективний у поєднанні з кларитроміцином.Довгий вживання Ультопа разом з кофеїном не впливає на концентрацію в плазмі крові людини наступних препаратів:

• Хінідину;
• Лироксикама;
• Лідокаїн;
• Диклофенаку;
• Напроксену;
• Метопрололу;
• Пропранололу;
• етанолу;
• Теофіліну;
• Циклоспорину;
• естрадіолу.

Побічні ефекти Ультопа

Як і у будь-якого лікарського препарату, у Ультопа є ряд побічних ефектів. Виникають вони у першій половині курсу лікування, минають швидко, важкі форми зустрічаються рідко :

• нудота, метеоризм, запор, блювання, діарея, сухість у роті, стоматит;
• печінкова енцефалопатія, порушення роботи печінки, периферичні набряки, жовтяниця;
• головний біль, запаморочення, збудження, парестезії, депресія, галюцинації, сонливість, можлива енцефалопатія;
• артралгія, міалгія, слабкість;
• тромбоцитопенія, стенокардія, лейкопенія, тахікардія, агранулоцитоз, панцитопенія, нейтропенія, анемія;
• шкірний свербіж, висип, алопеція;
• бронхоспазм, лихоманка, кропив’янка,
• інтерстиціальний нефрит, поява білка, еритроцитів і цукру в сечі, збільшення креатиніну в крові;
• посилення потовиділення, гінекомастія.

Передозування

При перших ознаках передозування негайно зверніться за медичною допомогою. Клінічно проявляється посилення побічних ефектів. При безконтрольному прийомі починають з’являтися ознаки передозування:

• нудота;
• сонливість;
• запаморочення;
• прискорене серцебиття;
• погіршення зору;
• сильне потовиділення;
• судоми;
• лихоманка.

Протипоказання

Приймати ліки заборонено у віці до 13 років, при гіперчутливості до компонентів, непереносимості фруктози. Не вивчена безпека наслідків застосування препарату під час вагітності та лактації, тому в ці періоди ліки не рекомендується до вживання. З обережністю — при нирковій, печінковій недостатності. Не приймати при отриманні Атазанавіру.

Умови продажу та зберігання

Крім капсул по 10 мг, ліки відпускаються за рецептом. Зберігати при температурі до 25 градусів в місці, захищеному від світла та вологи.

Аналоги Ультопа

Будь препарат має свої аналоги. Вони схожі за складом або способу дії. Аналогами є:

• Гастрозол. Випускається Гастрозол у вигляді капсул. Призначається при наявності рефлюкс-езофагіт, виразки, хвороби ШКТ, нестероїдної гастропатії.
• Лосек. Таблетки показані при виразці 12-палої кишки і шлунка, наявності синдрому Золлингер-Еллісона, Helicobacter pylori. Купити можна лише з довідкою від лікаря про його призначення.
• Омез. Ще один аналог Ультопа. Тверді капсули гальмують активність Н+-К+-АТФ-ази у клітинах шлунка.
• Улкозол. За характеристиками повністю схожий з Ультопом. Ліофілізат вводять внутрішньовенно.
• Биопразол. Капсули та порошок з якого готується суспензія, що має схожі показання до застосування, що і попередні аналоги.
• Орнатол. Лікувальний препарат позбавляє від печії і тяжкості в животі. Аналоги мають практично однакові побічні ефекти, протипоказання, симптоми передозування.

Ультоп або Омепразол – що краще

Так як обидва лікарські засоби мають одну діючу речовину, вони мають схожі показання до застосування. У Омепразоле допоміжними речовинами є лаурилсульфат натрію, желатин, гліцерин, діоксид титану. Основні показання до застосування цього препарату — це тимчасова печія, проблеми секреторної функції хронічного характеру, виразка. З фінансової сторони — дешевше і вигідніше вийде Омепразол.

Відгуки

Галина, 28 років

Під час навчання в інституті у мене з’явився гастрит з підвищеною кислотністю. Самолікуванням займатися боюся, звернулася до лікаря, який виписав приймати Ультоп. З першого тижня прийому я помітила ефект, ніяких побічних дій не було. Вдячна лікарю, таблетки Ультоп повністю усунули мою проблему. Зараз п’ю для профілактики.

Артур, 31 рік

Виявили у дружини виразку, призначили Ультоп. Ми вдома прочитали повну інструкцію до застосування, список побічних ефектів здався нам вже дуже довгим. Але лікар запевнила, що для дружини це найкраще ліки. Допомогло воно на п’ять з плюсом. Ліки серйозне, дружина по закінченню курсу пропилу рослинний препарат.

Дмитро, 25 років

Я брав Ультоп для боротьби з закидання жовчі. Перший тиждень помічав сухість у роті, нудоту і іноді несильні болі в животі. Через тижнів 5 я забув про всі жахливі симптоми запалення, печії та інше. Перед застосуванням раджу проконсультуватися з лікарем, мене він розпитував довго, перш ніж призначити препарат.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.