Уреаплазмоз: збудник, шляхи передачі, симптоми у чоловіків і жінок, діагностика і лікування

Збудник захворювання, симптоми, діагностика, лікування та профілактика

Уреаплазмоз — це інфекційне захворювання, яке поширюється в основному статевим шляхом. Його викликає бактерія уреаплазма. Це особливий мікроб, який має властивості як бактерії, так і вірусу.

Уреаплазма була відкрита в 1937 році, тоді ще не було відомо, що цей мікроорганізм здатний викликати які-небудь захворювання. І лише через 40 років, у 1979 році, вчені довели патогенність уреаплазми та її роль у виникненні запальних захворювань геніталій.

Механізм виникнення уреаплазмоза

Після інфікування уреаплазма потрапляє у жінок в піхву і сечівник, а у чоловіків в передміхурову залозу, і так само в уретру. Проте інфікування ще не означає, що обов’язково розвинеться захворювання.

Справа в тому, що уреаплазма вважається умовно-патогенних мікробів. Вона здатна викликати захворювання лише при певних умовах. Наприклад, якщо в людини ослаблений імунітет.

Якщо людина здорова і його імунітет міцний, то уреаплазма, навіть потрапивши в організм, не спричиняє запального процесу. Перебуваючи в організмі, бактерія не проявляє в такому разі ніякої активності.

Якщо ж людина ослаблена, то тоді ця бактерія починає активно розмножуватися в організмі, що і призводить до уреаплазмозу. Потім інфекція піднімається по статевих шляхах і викликає ускладнення. Ці ускладнення призводять до безпліддя, як чоловічого, так і жіночого.

Шляхи зараження уреаплазмозом

Основний шлях зараження уреаплазмозом — статевий. Захворювання передається від одного партнера до іншого при незахищеному статевому контакті (у тому числі і орально-генітальному).

Так само існує так званий вертикальний шлях передачі, коли плід заражається від матері під час пологів, проходячи по статевих шляхах. Тому жінкам, які планують вагітність, необхідно заздалегідь проходити обстеження на уреаплазмоз.

Симптоматика

У жінок:

  • Уретрит. Супроводжується виділеннями і хворобливим сечовипусканням
  • Вагініт (запалення вульви) характеризується виділеннями з піхви і хворобливими відчуттями, особливо під час статевого акту
  • Ангіна із запаленням слизової оболонки зіву і збільшенням лімфовузлів (у разі якщо зараження відбулося при орально-генітальному контакті)

У чоловіків:

  • Уретрит. При цьому з уретри випливають прозорі виділення
  • Простатит. Його ознаки це утруднення при сечовипусканні, біль у передміхуровій залозі, сексуальна дисфункція

Можна сказати, що всі ці симптоми характерні не тільки для уреаплазмозу, але і для багатьох інших захворювань. Тому, щоб виявити уреаплазмоз, необхідна точна лабораторна діагностика.

Діагностика

Так як уреаплазма умовно-патогенна, то сам факт наявності цього мікроба в організмі не свідчить про захворювання. Важливо визначити — яка ступінь активності уреаплазми. Для цього проводять наступні дослідження:

  1. Серологічні дослідження крові на наявність антитіл до уреаплазми. Якщо титр антитіл підвищений, то це може говорити про захворювання.
  2. Взяття мазка з уретри та піхви з подальшим посівом біоматеріалу на живильне середовище і спостереженням за ростом числа бактерій. Це дослідження так само показує не тільки наявність вірусу, але і ступінь його активності.

Лікування уреаплазмоза

  • Антибактеріальна терапія (антибіотики)
  • Препарати, зміцнюючі імунітет
  • Фізіотерапія
  • Масаж простати

Після проведеного лікування важливо встановити, наскільки вдалося вилікувати інфекцію. Тому після курсу лікування береться контрольний аналіз на антитіла до уреаплазмозу.

Його повторюють ще двічі протягом двох місяців. І лише після трьох негативних проб можна говорити про те, що уреаплазмоз повністю вилікуваний. Якщо ж хоча б одна проба була позитивною, то курс лікування повторюють.

Профілактика

Ці заходи допоможуть уберегтися від зараження уреаплазмозом:

  • Уникання безладних статевих зв’язків
  • Використання презерватива
  • Обов’язкове обстеження на уреаплазмоз перед настанням вагітності

Якщо інфекція виявлена вже під час вагітності, то слід пройти курс лікування у вигляді санації піхви з застосуванням місцевих антибактеріальних препаратів (свічок, спринцюванні)


Також пропонуємо