Зовнішній отит, гострий та хронічний — прояви і ознаки, як лікувати в домашніх умовах
Зміст
Найяскравіші симптоми зовнішнього отиту локалізуються у слуховому проході, на барабанній перетинці і вушній раковині, які і є областю застосування мазі Левомеколь та інших засобів, які допомагають лікувати хворобу. Ускладнення мають неприємні наслідки, але сприятливий прогноз. Оскільки недуга має переважно інфекційну природу, ризик захворювання є у кожного. Дізнайтеся, що таке вушної отит, як його лікувати і які заходи профілактики.
Що таке зовнішній отит
Запальні процеси вушної раковини і зовнішнього слухового проходу прийнято називати отитом. Захворювання може бути обмеженим (фурункул) і розлитим (дифузним). Обмежений отит являє собою запалення тканин зовнішнього вуха через проникнення інфекції (стафілокок) всередину сальних залоз і волосяних мішечків хряща вуха. При розлитому отиті відбувається повсюдне зараження зовнішньої частини вуха синьогнійною паличкою і іноді барабанної перетинки.
Причини
Щоб виявити причину хвороби, досвідченому лікарю-отоларингологу потрібно здійснити огляд пацієнта. Практика показує, що причини можуть бути наступного характеру:
- Проникнення бактеріальної інфекції внаслідок зниження імунітету або виникнення мікротравм з-за неправильної гігієни або спроби усунення сірчаної пробки.
- Виникнення алергічного подразнення шкірних покривів або грибок.
- Вірусна інфекція.
Симптоми
Ряд специфічних симптомів дозволяє діагностувати отит. Серед них такий показник, як зниження слуху, набуває значення лише при дуже сильному набряку зовнішнього слухового проходу. До явних симптомів відносяться:
- Спостерігається почервоніння шкіри, зовнішня частина вуха може набрякнути.
- При натисканні на вушну раковину відчувається хворобливість.
- Відчуття больових симптомів при жуванні, з’являється свербіж.
- Відчуття закладеності вушного проходу.
- Підвищення температури тіла.
- Грибкова інфекція характеризується вираженим свербінням, іноді гострою екземою. При огляді на шкірному покриві слухового проходу часто виявляється сірий або білий наліт
Гострий зовнішній отит
В залежності від тривалості захворювання отит ділять на гострий і хронічний. Гострий відомий також як «вухо плавця» і проявляється яскравими загостреними симптомами, які швидко проходять через оперативного лікування та активізації імунітету. Для некротичного гострого отиту характерні прояви:
- Сильний біль, що супроводжується виділеннями з вуха.
- Набряк.
- Зниження слухової функції з причини звуження зовнішнього слухового каналу.
- В окремих випадках може спостерігатися целюліт шиї та обличчя.
Хронічний
Діагноз хронічний отит ставиться в тих випадках, якщо тривалість захворювання більше чотирьох тижнів або ж, якщо протягом року хвороба проявляє себе більше чотирьох разів. Хронічна форма виникає через потурального відношення до гострого отиту. Другою причиною служить регулярне видалення захисного сірчаного шару ватяними паличками і травми стінок, що призводить до запалення. Хронічний отит характеризується:
- Гнійними виділеннями з вуха.
- Аутофонией – резонансом у хворому вусі видаються пацієнтом звуків.
- Почуттям важкої голови
- При поворотах або нахилах черепа виникає відчуття переливається рідини.
- Постійна присутність гною провокує закриття зовнішнього вушного проходу розростається тканиною.
Зовнішній отит у дитини
Будова вуха дитини відрізняється від дорослого відсутністю S-подібної вигнутості вушного проходу, що зумовлює високий ризик захворювання отитом в результаті того, що холодне повітря може «продути» вухо. Скарги дитини на вушну біль свідчать про розвиток отиту. У грудних дітей симптомом може бути плач зі спробами тягнутися до вуха, а відрив від грудей – з причини болю при ссанні. З великою впевненістю можна припустити даний діагноз, якщо дитина відноситься до групи ризику, характерною для отиту:
- Діти, які страждають рахітом, анемією.
- Виснажені, з недоліком ваги.
- Схильні до алергій.
- З патологіями лор-органів, діабет.
Класифікація
Вухо складається з трьох відділів, і в залежності від локалізації запалення отит класифікується за трьома ознаками, кожен з яких має свої особливості:
- зовнішній: ураження піддається зовнішній слуховий прохід і вушна раковина;
- середній: запалення локалізується в секторі слухових кісточок і барабанної порожнини;
- внутрішній: запалення поширюється на перетинчастий і кістковий лабіринти.
Діагностика
Поставити діагноз зовнішній отит може тільки лікар-отоларинголог. Після відвідин лікаря і вивчення ним скарг пацієнта оглядається уражене вухо, при необхідності проводиться дослідження мікрофлори. При виявленні почервоніння, набряклості слухового проходу, прозорих виділень ставиться точний діагноз захворювання, пацієнту призначається лікування в залежності від того, чим воно викликане. При наявності у доктора сумнівів може бути призначена комп’ютерна томографія, акустична рефлектометрия або пневматична отоскопія.
Лікування зовнішнього отиту
Щоб вилікувати отит зовнішнього вуха, необхідний комплексний підхід. Терапія включає проведення наступних заходів і використання ліків:
- Антибактеріальні мазі –вставляються турунди для усунення збудника, що спричинив злоякісне захворювання.
- Зігріваючі компреси, закопування ментолу з персиковим маслом при сверблячці.
- Промивання розчинами Димексиду або Фурациліну.
- Закопування вушних крапель.
- Хірургічні операції по розкриттю фурункулів при їх наявності.
- Фізіотерапія: струми ультрависокої частоти, лазеротерапія, світлолікування, використання ультрафіолету.
Мазь
При захворюванні вуха добре допомагають мазі, усувають запалення, вірусні та бактеріальні інфекції. Популярними є:
- Софрадекс – тюбики по 15 або 20 м з протизапальним препаратом комбінованої дії: антиалергічну і антибактеріальним. Мазь рясно наноситься на маленький шматочок вати, який вкладається всередину слухового проходу на 15-30 хвилин. Курс лікування триває не більше тижня. Склад засобу містить гормони, тому його не можна застосовувати вагітним жінкам і дітям.
- Тетрациклінова мазь – антибіотик широкого спектра дії з активною речовиною, що пригнічує синтез білка бактерій і прискорює одужання. Мазь наноситься стерильною ватною паличкою на зону ураження. Це допомагає підвищити загоєння запалених ділянок шкіри. Кратність і режим нанесення визначає лікар.
Левомеколь при отиті
Зовнішній отит можна лікувати препаратом Левомеколь. Це популярна мазь, яка володіє вираженими протизапальними і антибактеріальними властивостями. До складу входять антибіотик левоміцетин, метилурацил, етиленгліколь. За рахунок них мазь регенерує тканини, прискорює вироблення інтерферону, що забезпечує швидке всмоктування діючих компонентів. Мазь застосовується одноразово за день, закладається на 15-20 хвилин.
Мазь Вишневського
Запалення зовнішнього вуха може зняти мазь Вишневського – популярний зарекомендував себе препарат, що зменшує больові відчуття і прискорює процес одужання. Для лікування використовуються компреси – нанесіть мазь на марлеву або ватяну турунду, вставте неглибоко в зовнішній слуховий прохід. Тримайте компрес 2-3 години, при гарній переносимості – до доби.
Дозволено змішувати мазь зі спиртом або горілкою і гліцерином у співвідношенні 1:1. Спочатку зробіть турунду (скручений шматочок вати) з маззю, потім вставити у вухо ватний тампон, змочений у зазначених інгредієнтів. Прикрийте компрес сухою ватою, обмотайте вухо вовняним шарфом і ходіть добу. Замість етанолу та гліцерину можна використовувати спиртову настоянку прополісу.
Краплі
Так зване «вухо плавця» вимагає лікування у вигляді закапування крапель. Вони допомагають зменшити больові відчуття, зняти свербіж, вбити збудника інфекції. Популярними є:
- Отинум – містить холима саліцилат, що володіє протизапальним і знеболюючим ефектом. Закапуйте по 3-4 краплі 3-4 рази на день.
- Отипакс – включає анестетик лідокаїн та жарознижувальний феназон. Закапують по 4 краплі 2-3 рази на день. Курс не повинен перевищувати 10 діб.
- Отофа – містять розчин антибіотика рифампіцину, знищує стрепто-і стафілококи. Дорослим показано 5 крапель тричі на день, дітям – по 3 краплі таку ж кількість разів. Курс триває до трьох днів.
- Полидекса – містить протизапальну речовину дексаметазон і антибіотики, поліміксин з неоміцином. Закопую по 1-5 крапель двічі на день курсом 6-10 діб.
Антибіотики для системного застосування
Якщо симптоми обмеженою зовнішньої хвороби проявляються виражено, а місцева терапія не призводить до результату, використовують системні антибіотики. Їх призначає тільки лікар. Серед поширених препаратів виділяють:
- Оксацилін – дорослі отримують по 2-4 г на добу, розподілені на 4 прийоми. Внутрішньом’язові ін’єкції вводяться в кількості 1-2 г засобу 4-6 разів на добу з рівними інтервалами.
- Ампіцилін – антибіотик широкого спектра дії, випускається у формі таблеток, капсул і суспензії. Дорослі приймають по 0,5 г 4-6 разів на день, діти – 100 мг/кг маси тіла.
- Амоксицилін – приймається дорослими по 0,5 г на день тричі на добу, діти до 2 років – 0,125-0,25 г тричі на добу, віком – 20 мг/кг ваги.
- Цефазолін – ефективний щодо патогенних стафілококів, застосовується при важкому фурункульозі вуха. Дорослим призначають по 0,25-1 г препарату кожні 6-8 годин, дітям – 20-50 мг/кг ваги в 3-4 прийоми.
- Аугментин (Амоксиклав) – включає амоксицилін і клавулановую кислоту, призначається при тяжкому перебігу хвороби. Дорослі приймають по 0,375-0,7 г двічі на добу, діти 20-50 мг/кг маси. У формі ін’єкцій показано 0,75-3 г 2-4 рази на добу дорослим і 0,15 г/кг маси тіла дітям.
Промивання вух
Зовнішній дифузний отит вимагає спеціального промивання. Цю процедуру рекомендовано проводити виключно в стаціонарі або самостійно після навчання пацієнтів ЛОР-лікарями. Показаннями до процедури стає гнійне запалення, а протипоказаннями – перфорація барабанної перетинки, абсцес. Використовувати для промивання можна 3%-ву перекис водню, 0,05% розчин Фурациліну, фізіологічний розчин. Технологія промивання:
- У спеціальний шприц для промивання вух набирається підігріта перекис водню.
- Зі шприца знімається голка, 1 мл розчину обережно закапати у вухо.
- Після того, як припиниться шипіння, розчин виливається, вливається нова порція.
- Курс промивання триває не більше трьох днів.
Народні засоби
Якщо пацієнт скаржиться, що опухло вухо зовні, крім офіційної медицини можна використовувати рецепти народної терапії:
- змочіть шматочок вати в прополісі, підігрітому рослинному маслі або соку ріпчастої цибулі, покладіть у вухо, ходіть цілий день;
- промийте лист герані, обсушіть, зімніть і закладіть в вухо на день;
- чайну ложку сушених квіток ромашки залийте склянкою окропу, настоюйте 15 хвилин, процідіть, остудіть, закопуйте по 2-3 краплі 3-4 рази на день.
Профілактика
Щоб уникнути появи неприємних симптомів і запобігти хворобі, слід дотримуватися прості профілактичні заходи:
- після плавання у відкритій воді або басейні видаляйте воду з вух рушником, а краще не допускайте попадання інфекції і води всередину;
- обережно чистити вуха ватяними паличками;
- дотримуйтесь гігієну слухових проходів і туалет зовнішнього каналу, не використовуйте для очищення від вушної сірки пальці;
- не купайтеся в брудній воді.